МІКРОТОПОНІМИ САМБІРСЬКОГО ЦИРКУЛУ НА -ІВК(А) КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ СТ.

Анотація

У статті розглядаються особливості творення історичної мікротопонімії на   -івк(а) Самбірського циркулу наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. Циркул – адміністративно-територіальна одиниця тогочасної Галичини. Територія Самбірського циркулу сьогодні – це 412 населених пунктів (міст, сіл, містечок, хуторів), які займають значну територію Львівської області. Історичні найменування мікрооб’єктів зафіксовані на сторінках Йосифінської (1785–1788) і Францисканської (1819–1820) метрик – перших поземельних кадастрів Галичини. Метою статті є аналіз способів творення та твірних баз мікротопонімікону на -івк(а). Об’єктом дослідження є назви малих географічних об’єктів Самбірського циркулу. Предметом дослідження – найменування на -івк(а). Ми розглядаємо історичну онімію у взаємозв’язку із тогочасною антропонімійною системою. Описовий метод і методи аналізу та систематизації були використані у роботі. Сумуючи вищесказане, можемо підкреслити, що назви мікрооб’єктів досліджуваного типу – кількісно значна група онімів. Практична цінність роботи полягає у поповненні фонду мікротопонімії новими онімними одиницями. У результаті розвідки були встановлені особливості творення назв мікрооб’єктів на -івк(а). Дослідження показало, що цей структурний тип мікротопонімів утворювався суфіксальним, лексико-семантичним способом та за допомогою лексикалізації прийменникових конструкцій. Твірними базами онімів виявилися антропоніми і апелятиви. Встановлено, що суфікс  -івк(а) виконував посесивну функцію при творенні мікротопонімів від прізвищевих назв.