ЛІНГВІСТИЧНА ПРИРОДА ЕРГОНІМІВ (на матеріалі української, англійської та російської мов)

Анотація

У статті розглядаються особливості функціонування ергонімів у мові, мовленні та ментальному лексиконі. Останнім часом виникла потреба дослідження власних назв на позначення груп людей – ергонімів. На першому етапі дослідження було здійснено аналіз еволюції терміна ергонім, запропоновано уточнення до створення і функціонування ергонімної термінології, а також розроблено денотатно-номінативну класифікацію ергонімної лексики. На другому етапі було висвітлено структурні особливості ергонімів, проаналізовано мотиваційну структуру ергоніміконів м. Києва, Лондона та Москви, а також з’ясовано шляхи походження ергонімів. На третьому етапі дослідження було проведено вільний асоціативний експеримент, систематизовано, класифіковано й описано результати експерименту, а також встановлено структуру асоціативного поля ергонімів української, англійської та російської мов. Мета дослідження полягає у визначенні лінгвістичної природи ергонімів, їх системному описі за денотатно-номінативним, структурним, мотиваційним, генетичним характером, а також в актуалізації механізмів їх концептуалізації, категоризації та фреймування у ментальному лексиконі. Об’єктом дослідження є власні назви на позначення груп людей в українській, англійській та російській мовах. Предметом дослідження є структурно-семантичні, мотиваційні, генетичні та когнітивні особливості ергонімів в українській, англійській та російській мовах. Матеріалом дослідження є 3000 ергонімів, обраних з інформаційних та рекламних матеріалів друкованих та електронних ЗМІ, а також результати вільного асоціативного експерименту загальною кількістю 2904 реалізації. У результаті розвідки ергоніми були розділені на 6 класів за їх провідною функцією; за структурою ергоніми були розділені на однокомпонентні, двокомпонентні та багатокомпонентні; дослідження мотиваційної структури ергоніміконів дозволило виокремити 12 класів ергонімів з огляду на природу їх мотивованості; аналіз результатів опитування респондентів дозволив виокремити 9 різних типів реакцій на стимули-ергоніми.