ВИКОРИСТАННЯ КВАЛІА-СТРУКТУР ДЛЯ СЕМАНТИЧНОГО ОПИСУ ПРОПРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ МОВИ

Автор(и)

  • Yevgeniya Bielitska Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»,, Україна https://orcid.org/0000-0002-3221-9846

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-3373.2017.20.133845

Ключові слова:

власна назва, генеративний лексикон, кваліа-структура, структура події, семантика

Анотація

Статтю присвячено аналізу теорії генеративного лексикону для репрезентації знання про власні назви. Актуальність визначається відсутністю вирішення проблеми формалізації семантики власних назв. Мета статті полягає у з’ясуванні можливостей теорії генеративного лексикону для семантичного опису онімів. У роботі використаний метод дистрибутивного аналізу корпусів природних мов. Встановлено, що у більшості контекстів на семантичному рівні власна назва Галя асоційована з двома типами подій: встановленням контакту з унікалізованою особою та актом надання імені, що інкорпоруються у семантичну архітектуру власної назви. Формальна кваліа, яка передає інформацію про таксономію об’єкта Галя є двоїстою: це типи «власна назва» і «унікалізований об’єкт, з яким встановлюється контакт». З’ясовано, що когнітивно значущими елементами конститутивної кваліа слова Галя є формальна та змістовна асоційованість на рівні «частина — ціле» із власною назвою Галя і унікалізованим об’єктом, що реалізується на рівні граматичного варіювання: вираховуваність/невираховуваність, визначеність/невизначеність. Телічна кваліа, що передає інформацію про мету та/або функцію об’єкта Галя, реалізується у систематичних контекстах, де власна назва обговорюється як спосіб встановлення контакту, а також контекстах акту іменування. Визначено, що з погляду агентивної кваліа гіпокористика Галя належить до природних об’єктів, проте оброблених у соціально-культурних умовах функціонування. Подальший напрямок дослідження може стосуватися використання теорії для представлення знань про власні назви різних класів у семантичному лексиконі.

Посилання

Arutyunova N. D. (1976) Sentence and It’s Sense: logic and semantic aspects —Moscow: Nauka, 1976. — 383 p.

Bielitska Y. M. (2016) Properhood as Reflex of Vocativeness: East Slavic Philology: the collection of scientific papers: Vol.29, Artemivsk-Bakhmut, pp.3 – 9.

Wittgenstein L. (2003) Philological investigations: Languages as the Reflection of the World, Moscow, StPb, pp. 220–546.

Lotman Ju. M., Uspenskiy B. A. (1992) Myth — Name — Culture: Selection ofpapers, Vol.I, Tallin, pp.59–76.

Losev A. F. (1982) Sign. Symbol. Myth: Papers on Linguistics, Moscow, 480 p.

National Corpus of the Russian Language [Electronic resource]. — Access via:http://ruscorpora.ru.

Astromeridian [Electronic resource]. — Access via: http://www.astromeridian.ru/imya/galina.

British National Corpus [Electronic resource]. — Access via: https://corpus.

byu.edu/bnc/

Jackendoff R. S. (1990) Semantic Structures. (Current Studies in Linguistics

Series; V. 18) — Cambridge MA: MIT Press, 1990, 322 pp.

Kidstaff [Electronic resource]. — Access via: https://sovet.kidstaff.com.ua/

question-1422576–8.

Kripke S. (1980) Naming and necessity, Cambridge, Harvard University Press, MA, 184 p.

Mova.info [Electronic resource]. — Access via: http://www.mova.info/corpus.aspx

Pustejovsky J. (1995) The Generative Lexicon, MIT Press, Cambridge, MA, 298 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-16

Номер

Розділ

СТАТТІ