КАЧУБЕЇВ – КАЧИБЕЇВ – ГАДЖИБЕЙ … ОДЕСА: ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ РЕГІОНУ, ВІДОБРАЖЕНА У ВАРІАНТНИХ НАЗВАХ МІСТА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-3373.2024.27.315667Ключові слова:
антропонімооснова, етнічна історія, ойконім, ойконімні варіанти, фонетично-словотвірна адаптаціяАнотація
Вступ. Історія сучасного ойконіма Одеса сягає кінця XVIII ст., коли після чергової російсько-турецької війни 1787–1791 рр. узбережжя Чорного моря від Південного Бугу до Дніпра ввійшло до складу Російської імперії. Однак історія цього поселення значно давніша. Одним із її джерел є численні варіантні назви цього міста, зафіксовані в різноманітних текстах. Спеціальне дослідження цих онімів дає змогу з’ясувати важливу мовно-історичну інформацію, що тісно пов’язана з відповідною етнічною картиною в зазначеному регіоні до 1794 р.
Мета дослідження. Здійснити структурно-семантичний та етимологічний аналіз твірних основ історичних варіантів сучасного ойконіма Одеса: Качубеїв, Качибеїв, Кочубіїв, Годжабей, Аджибей, Єні Дуня, Гаджибей, Одеса. Простежити зв’язок указаних назв із відповідними етапами етнічної історії досліджуваного регіону.
Об’єкт дослідження. Історичні варіанти сучасного ойконіма Одеса: Качубеїв (Kaczubyeiow), Качибеїв (Caczibieow, Caczyebeyow), Кочубіїв (Кочубиев), Годжабей (Hocabey, Годжабей), Аджибей, Єні Дуня (Yeni Dünya), Гаджибей, Одесса.
Методи дослідження. Для аналізу зазначених історичних варіантів ойконіма Одеса застосовано описовий метод (описано їхню словотвірну структуру); порівняльно-історичний метод, за допомогою якого схарактеризовано твірні основи вказаних назв у діахронному аспекті; прийом етимологічного аналізу (визначено етимони відповідних ойконімних варіантів).
Результати дослідження. Установлено, що найдавніше поселення на місці сучасної Одеси мало назву Істріон ‹ *Істріан ‹ *Істріани (‹ гр. ’Іστριανоι) – ‘вихідці з берегів Істру або з Істрії’. Пізніші назви Одеси задокументовані в період Пізнього Середньовіччя й Нового часу і пов’язані з татарсько-турецькою добою в Північному Надчорномор’ї: Качубеїв / Качибеїв, Гаджибей / Аджибей і Єні Дуня. В основі назви Качубеїв / Качибеїв – ім’я татарського воєначальника Качубея (Кочубея) / Качибея (Кочибея), оформлене присвійним суфіксом -ів (‹-ев) під впливом відповідних східнослов’янських ойконімів. Зміна більш ранніх ойконімних варіантів Качибей (Кочибей, Kodżybej) на Гаджибей (у рос. джерелах – Хаджибей) відбулася під впливом поширених у тюркському іменнико́ві двоосновних антропонімів із першим складником Гаджи- (рос. фонетичний варіант Хаджи-) ‹ араб. Hādži ‘паломник’. Назва Єні Дуня (Yeni Dünya) пов’язана із фортецею, яку турки збудували на місці попереднього укріплення. У перекладі з турецької мови Yeni Dünya – Новий Світ. Сучасна назва Одеса виникла за панівною в часи Катерини ІІ модою на давньогрецькі назви в Північному Надчорномор’ї, внаслідок чого на місто було перенесено античну назву ’Оδησσоς, що очевидно, пов’язана з аналогічною назвою колишньої грецької колонії Одиссос (Ordessos) біля Тилігульського лиману.
Висновки. На основі історико-лінгвістичного аналізу варіантних назв Качубеїв (Kaczubyeiow), Качибеїв (Caczibieow, Caczyebeyow), Кочубіїв (Кочубиев), Годжабей (Hocabey, Годжабей), Аджибей, Єні Дуня (Yeni Dünya), Гаджибей, Одесса простежено історію цього давнього населеного пункту, відображену у відповідних ойконімах.
Посилання
ATP (1947). Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil na 1 veresnia 1946 roku. Vydannia pershe [Ukrainian SSR. Administrative-territorial division on September 1, 1946. The first edition]. Kyiv: Ukrpolitvydav. [in Ukrainian].
AJuZR (1859–1914). Arhiv Jugo-Zapadnoj Rossii, izdavaemyj komissieju dlja razbora drevnih aktov, vysochajshe uchrezhdennuju pri Kievskom, Podol'skom i Volynskom general-gubernatore [Archive of South-Western Russia, published by the commission for the analysis of ancient acts, the highest established under the Kiev, Podolsk and Volyn Governor-General]. Kiev: tip. un-ta sv. Vladimira akc. o-va N. T. Korchak-Novickogo. Ch. І–VIII. [in Russian].
Baskakov, N. A. (1979). Russkie familii tjurkskogo proishozhdenija [Russian surnames of Turkic origin]. Moskva: Glavnaja redakcija vostochnoj literatury izd-va “Nauka”. [in Russian].
Vermenych, Ya. V. (2010). Odesa. Entsyklopediia istorii Ukrainy / Holova redkol. V. A. Smolii [Odessa. Encyclopedia of Ukrainian History / Editorial Head. V. A. Smoliy]. Kyiv: Naukova dumka. T. 7. S. 525–533. [in Ukrainian].
Vojtov, A. N. (2012). Bogopol' – Ol'viopol' – Golta. Vek XVII–XVIII. Letopis' hronologicheskaja. Istoriko-kraevedcheskij ocherk [Bogopol – Olviopol – Golta. Century XVII–XVIII. The chronicle is chronological. Historical and local history essay]. Pervomajsk; Nikolaev: Samojlov. [in Russian].
Gafurov, A. (1987). Imja i istorija: Ob imenah arabov, persov, tadzhikov i tjurkov. Slovar' [Name and history: About the names of Arabs, Persians, Tajiks and Turks. Dictionary]. Moskva: Glavnaja redakcija vostochnoj literatury izd-va “Nauka”. [in Russian].
Goncharuk, T. (1997). Istorija Hadzhibeja (Odessy). 1415–1795. Populjarnyj ocherk [History of Hadzhibey (Odessa). 1415–1795. Popular essay]. Odessa: Astroprint. [in Russian].
Honcharuk, T. (2020). Khadzhybei – Odesa: problema urbohenezysu. Narysy z istorii osvoiennia Pivdennoi Ukrainy XV–XVIII st. / za red. O. Repana [Khadzhibey - Odesa: the problem of urbogenesis. Essays on the history of the development of Southern Ukraine in the 15th–18th centuries / edited by O. Repan]. Kyiv: K.I.S. S. 139–163. [in Ukrainian].
Grushevskij, M. (1894). Barskoe starostvo. Istoricheskie ocherki (XV–XVIII v.) [Bar eldership. Historical essays (XV–XVIII centuries)]. Kiev. [in Russian].
Gulieva, L. G. (1975). Slavjanskaja adaptacija tjurkskoj gidronimii. Uchenye zapiski Azerbajdzhanskogo pedagogicheskogo instituta russkogo jazyka i literatury im. M. F. Ahundova. Serija XІІ: Jazyki i literature [Slavic adaptation of Turkic hydronymy. Scientific notes of the Azerbaijan Pedagogical Institute of Russian Language and Literature named after. M. F. Akhundova. Series XII: Languages and Literature]. Baku. S. 15–20. [in Russian].
Dashkevych, Ya. (2016). Ukraina i Skhid / Uporiad. H. Svarnyk, A. Feloniuk [Ukraine and the East / Editor. H. Svarnyk, A. Felonyuk]. Lviv. [in Ukrainian].
Dzherela (2013). Dzherela istorii Pivdennoi Bessarabii (z davnikh chasiv do kintsia XIX st.) / uporiad. O.M. Lebedenko, L. F. Tsyhanenko, H. V. Vietrova ta in [Sources of the history of Southern Bessarabia (from ancient times to the end of the 19th century) / edit. A. M. Lebedenko, L. F. Tsyganenko, G. V. Vetrova et al.]. Izmail: RVV IDHU. [in Ukrainian].
Dzyra, I. Ya. (2021). Tiurkski elementy v Reiestri Viiska Zaporozkoho Nyzovoho 1756 roku. Movoznavchyi visnyk: zb. nauk. prats / hol. red. L. V. Shytyk [Turkic elements in the 1756 Register of the Zaporizhzhya Nizovy Army. Linguistic Bulletin: coll. of science works / chief ed. L. V. Shitik]. Cherkasy. Vyp. 31. S. 55–61. [in Ukrainian].
DRS (1958). Drevnegrechesko-russkij slovar': okolo 70000 slov / Sost. I. H. Dvoreckij [Ancient Greek-Russian dictionary: about 70,000 words / Comp. I. H. Dvoretsky]. Moskva: Gosudarstvennoe iz-vo inostrannyh i nacional'nyh slovarej. T. І–ІІ. [in Russian].
ESUM (1982–2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: U 7 t. / Za red. O. S. Melnychuka [Etymological dictionary of the Ukrainian language: In the 7th volume / Ed. O. S. Melnychuk]. Kyiv: Naukova dumka. T. 1–6. [in Ukrainian].
Ibragimova, V. F. (2009). Slovar' russko-ukrainskih familij tjurkskogo proishozhdenija [Dictionary of Russian-Ukrainian surnames of Turkic origin]. Simferopol': OAO “Simferopol's'kaja gorodskaja tipografija”. [in Russian].
Idrisov, D. (2019). Nevidomi storinky istorii Ukrainy. Ukraina i svit [Unknown pages of the history of Ukraine. Ukraine and the world]. Kharkiv: Folio. [in Ukrainian].
IO (2002). Istoriia Odesy / hol. red. V. N. Stanko [History of Odessa / chief ed. V. N. Stanko]. Odesa: Druk. [in Ukrainian].
Kovalchuk (2014). Reiestr Viiska Zaporozkoho 1649 roku (alfavitnyi pokazhchyk prizvyshch) / Uporiad. k. ist. n. V. F. Kovalchuk [Register of the Zaporizhzhya Army of 1649 (alphabetical index of surnames) / Edited by. V. F. Kovalchuk]. Kyiv: DP “NVU “Priorytety”. [in Ukrainian].
Krykun, M. (2011). Kilkist i struktura poselen Podilskoho voievodstva v pershii polovyni XVII stolittia. Krykun M. Podilske voievodstvo u XV–XVIII stolittiakh. Statti i materialy [The number and structure of settlements in the Podil Voivodeship in the first half of the 17th century. Krikun M. Podilsk Voivodeship in the XV–XVIII centuries. Articles and materials]. Lviv. S. 155–330. [in Ukrainian].
Krymskyi, A. E. (1930). Tiurky, yikh movy ta literatury. Les turks, leus langues et littératures. I. Tiurkski movy [Turks, their languages and literature. Les turks, leus langues et littératures. I. Turkic languages]. Kyiv. Vyp. II. [in Ukrainian].
Luniak, Ye. (2013). Kozatska Ukraina XVI–XVIII st. ochyma frantsuzkykh suchasnykiv: khrestomatiia [Cossack Ukraine of the XVI–XVIII centuries. through the eyes of French contemporaries: a textbook]. Nizhyn: [NDU im. Mykoly Hoholia]. [in Ukrainian].
Luchyk, V. V. (2014). Etymolohichnyi slovnyk toponimiv Ukrainy [Etymological dictionary of toponyms of Ukraine]. Kyiv: VTs “Akademiia”. [in Ukrainian].
Mykhailovskyi, V. (2021). Istoriia, mova, heohrafiia: toponimy serednovichnoho Podillia [History, language, geography: toponyms of medieval Podillia]. Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
Novykova (2007). Novykova Yu. M. Praktychnyi slovozminno-orfohrafichnyi slovnyk prizvyshch Tsentralnoi ta Skhidnoi Donechchyny [Practical word-change and spelling dictionary of surnames of Central and Eastern Donetsk region]. Donetsk: “Veber” (Donetska filiia). [in Ukrainian].
OANS (1867). Obshhij alfavit naimenovanijam selenij, nahodjashhihsja pod zapreshheniem ot 1829 po 1865 god [General alphabet for the names of villages banned from 1829 to 1865]. Sankt-Peterburg: tip. Pr. Senata. [in Russian].
Redko (2007). Redko Yu. Slovnyk suchasnykh ukrainskykh prizvyshch: u 2-kh t. [Dictionary of modern Ukrainian surnames: in 2 vols]. Lviv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka. [in Ukrainian].
Rossija (2011). Rossija. Polnoe geograficheskoe opisanie nashego Otechestva. T. 14. Novorossija i Krym. Priroda. Naselenie. Zamechatel'nye naselennye mesta i mestnosti / pod red. V. P. Semenova-Tjan'-Shanskogo. Reprintnoe izd. [Russia. Complete geographical description of our Fatherland. T. 14. Novorossiya and Crimea. Nature. Population. Wonderful populated places and localities / ed. V. P. Semenov-Tian-Shansky. Reprint edition]. Har'kov: Saga. [in Russian].
Sapozhnykov, I. V. (1999). Khadzhybei ta Pivnichne Prychornomoria 1780-kh rokiv (do 210-richchia shturmu Khadzhybeiskoho zamku) [Khadzhibey and the Northern Black Sea Coast of the 1780s (to the 210th anniversary of the storming of Khadzhibey Castle)]. Illichivsk: “Elton-2”. [in Ukrainian].
SHU (1979). Slovnyk hidronimiv Ukrainy / red. kol. A. P. Nepokupnyi, K. K. Tsiluiko, O. S. Stryzhak [Dictionary of hydronyms of Ukraine / editor. board A. P. Nekupny, K. K. Tsiluyko, O. S. Stryzhak]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Sereda, A. (2009a). Silistrensko-ochakovskijat ejalet prez XVIII – nach. na HІH v.: Administrativno-teritorialno ustrojstvo, selishha i naselenie v Severozapadnoto Prichernomorie [The Silistren-Ochakov eyalet in the XVIII - beginning of the 19th century: Administrative-territorial organization, settlements and population in the North-Western Black Sea Region]. Sofija: Dio Mira. [in Bulgarian].
Sereda, O. (2009b). Naseleni punkty Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomor’ia za osmanskymy dzherelamy: problema datuvannia ta istorychnoho rozvytku. Chornomorska mynuvshyna. Zapysky Viddilu istorii kozatstva na pivdni Ukrainy Nauk.-dosl. in-tu kozatstva In-tu istorii Ukrainy NAN Ukrainy: zb. nauk. prats / vidp. red. O. A. Bachynska [Settlements of the North-Western Black Sea Coast according to Ottoman sources: the problem ofdating and historical development. The Black Sea past. Notes of the Department of the History of Cossacks in the South of Ukraine. Institute of Cossacks Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine: coll. of science works / resp. ed. E. A. Bachynska]. Odesa. Vyp. 4. S. 55–72. [in Ukrainian].
Skal'kovskij, A. (1850). Opyt statisticheskogo opisanija Novorossijskogo kraja. Ch. I. Geografija, jetnografija i narodoschislenie Novorossijskogo kraja [Experience in statistical description of the Novorossiysk region. Part I. Geography, ethnography and population calculation of the Novorossiysk region]. Odessa. [in Russian].
Stryzhak, O. S. (1988). Etnonimiia Herodotovoi Skifii [Ethnonymy of Herodotus Scythia]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Torhivlia (1990). Torhivlia na Ukraini KhIV – seredyna XVII stolittia. Volyn i Naddniprianshchyna / vidp. red. M. F. Kotliar [Trade in Ukraine from the 14th to the middle of the 17th century. Volyn and Dnipro region / resp. ed. M. F. Kotliar]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
TRS (1977). Turecko-russkij slovar' / A. N. Baskakov, N. P. Golubeva, A. A. Kjamileva i dr. [Turkish-Russian dictionary / A. N. Baskakov, N. P. Golubeva, A. A. Kamileva and others]. Moskva: Russkij jazyk. [in Russian].
Unbegaun, B. O. (1989). Russkie familii / per. s angl., obshh. red. B. A. Uspenskogo [Russian surnames / trans. from English, total. ed. B. A. Uspensky]. Moskva: “Progress”. [in Russian].
Khalymonenko, H.I. (2010). Struktura davnotiurkskykh antroponimiv (na materiali davnoukrainskykh litopysiv). Aktualni pytannia skhodoznavstva, slavistyky, ukrainistyky: (Pam’iati Omeliana Pritsaka) / vidp. red. V. V. Luchyk [The structure of ancient Turkic anthroponyms (based on the material of ancient Ukrainian chronicles). Current issues of Oriental studies, Slavic studies, Ukrainian studies: (In memory of Omelyan Pritsak) / resp. ed. V. V. Luchyk]. Kyiv: APTs NaUKMA. S. 217–226. [in Ukrainian].
JeS (1890–1907). Jenciklopedicheskij slovar': v 86 t. / Pod red. I. E. Andreevskogo, K. K. Arsen'eva, F. F. Petrushevskogo; izd. F. A. Brokgauz, I. A. Efron [Encyclopedic Dictionary: in 86 volumes / Ed. I. E. Andreevsky, K. K. Arsenyeva, F. F. Petrushevsky; ed. F. Brockhaus, I. A. Efron]. Sankt-Peterburg: Semenovskaja Tipo-Litografija I. A. Efrona. [in Russian].
Pułaski, K. (1906). Szkice i poszukiwania historyczne. Serya trzecia. Kraków.
SG (1880–1902). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów Słowiańskich. Warszawa: Nakł. F. Sulimierskiego, W. Walewskiego. T. I–XV.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій.
