ТІРА — БІЛГОРОД — АСПРОКАСТРО…: ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ РЕГІОНУ, ВІДОБРАЖЕНА У ВАРІАНТНИХ НАЗВАХ МІСТА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-3373.2023.26.295006Ключові слова:
гідронім, етимологія, ойконім, гойконімні варіанти, семантична калькаАнотація
Вступ. У статті запропоновано історико-лінгвістичний аналіз усіх відомих історичних варіантів сучасного ойконіма Білгород-Дністровський Одеської області: Тіра, Бѣлъгородъ, Аспрон, Акджа Кермен, Аспрокастро, Четатя Албе, Монкастро, Маврокастро, Албі Кастрі, Аккерман. Простежено зв’язок кожної назви з відповідним періодом етнічної історії цього регіону — давньогрецьким, східнослов’янським (давньоукраїнським), тюркським (татарським), новогрецьким, молдавським (східнороманським), венеційсько-генуезьким, турецьким, російським.
Мета дослідження. Здійснити структурно-семантичний та етимологічний аналіз твірних основ історичних варіантів сучасного ойконіма Білгород-Дністровський Одеської області: Тіра, Бѣлъгородъ, Аспрон, Акджа Кермен, Аспрокастро, Четатя Албе, Монкастро, Маокастро, Маврокастро, Албі Кастрі, Аккерман. Простежити зв’язок внутрішньої форми вказаних назв із відповідними етапами етнічної історії досліджуваного регіону.
Об’єкт дослідження. Історичні варіанти сучасного ойконіма Білгород-Дністровський: Тіра (Tyra), Бѣлъгородъ, Аспрон (’Άσπρoν), Акджа Кермен, Аспрокастро, Четатя Албе, Монкастро (Monchastro), Маокастро (Maocastro), Маврокастро (Maurocastri), Албі Кастрі (Albi Castri), Аккерман (Акъ-Керменъ, Akierman).
Методи дослідження. Для аналізу зазначених історичних варіантів ойконіма Білгород-Дністровський застосовано описовий метод (описано словотвірну структуру наведених варіантів); порівняльно-історичний метод, за допомогою якого схарактеризовано твірні основи вказаних назв у межах споріднених індоєвропейських мов; зіставний метод (здійснено системне порівняння генетично індоєвропейських назв (грецьких, латинських, східно-романських, слов’янських) із їхніми генетично тюркськими (татарськими і турецькими) відповідниками); прийом етимологічного аналізу (визначено етимони відповідних ойконімних варіантів).
Результати дослідження. Встановлено зв’язок найдавнішої назви Білгорода-Дністровського — Тіра з відповідною архаїчною назвою Дністра, висловлено припущення про її еволюцію з доіран. (індоарійськ.) форми tīvrā; обґрунтовано (із залученням широкого ареалу споріднених назв) праслов’янську архаїку давньоукраїнської назви Білгород’ Бѣлъгородъ; доведено, що більшість інших варіантів сформувалася як відповідні семантичні кальки (татарська, новогрецька, молдавська (східнороманська), турецька) давньої слов’янської назви Бѣлъгородъ.
Висновки. На основі історико-лінгвістичного аналізу історичних варіантних назв сучасного ойконіма Білгород-Дністровський — Тіра, Бѣлъгородъ, Аспрон, Акджа Кермен, Аспрокастро, Четатя Албе, Монкастро, Маокастро, Маврокастро, Албі Кастрі, Аккерман — обґрунтовано зв’язок мовної історії проаналізованих варіантних назв із відповідною етнічною історією досліджуваного регіону.
Посилання
ATP (1947). Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil na 1 veresnia 1946 roku. Vydannia pershe [Ukrainian SSR. Administrative-territorial division on September 1, 1946. The first edition]. Kyiv : Ukrpolitvydav. [in Ukrainian].
Boguslavskij, G. S. (2013). Belgorod — Akdzha Kerman — Asprokastro (ocherk istorii i arheologii srednevekovogo goroda). Drevnie kul’tury Severo-Zapadnogo Prichernomor’ja (k 95-letiju Nacional’noj akademii nauk Ukrainy) / otv. red. I. V. Brujako, T. A. Samojlova [Belgorod – Akja Kerma – Asprokastro (essay on the history and archeology of a medieval city). Ancient cultures of the North-Western Black Sea region (to the 95th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine) / resp. ed. I. V. Bruyako, T. A. Samoilova]. Odessa : SMIL. S. 757–791. [in Russian].
Bushakov, V. (2003). Leksychnyi sklad istorychnoi toponimii Krymu [Lexical composition of historical toponymy of Crimea]. Kyiv : In-t skhodoznavstva im. A. Iu. Krymskoho. [in Ukrainian].
Vermenych, Ya., Dmytruk, V. I., Arkhypova, S. I. (2010). Miska istoriia Ukrainy: problemy pochatkovoho datuvannia. Naukovo-dovidkove vydannia [Urban history of Ukraine: problems of initial dating. Scientific reference publication]. Kyiv : In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Vojtov, A. N. (2012). Bogopol’ — Ol’viopol’ — Golta. Vek XVII–XVIII. Letopis’ hronologicheskaja. Istoriko-kraevedcheskij ocherk [Bogopol – Olviopol – Golta. Century XVII–XVIII. The chronicle is chronological. Historical and local history essay]. Pervomajsk; Nikolaev : Samojlov. [in Russian].
EIU (2003–2019). Entsyklopediia istorii Ukrainy / holova redkol. V. A. Smolii [Encyclopedia of the History of Ukraine / Chief Editor. V. A. Smoliy]. Kyiv : Naukova dumka. T. 1–10. [in Ukrainian].
ESLHNPR (1985). Etymolohichnyi slovnyk litopysnykh heohrafichnykh nazv Pivdennoi Rusi / Vidp. red. O. S. Stryzhak [Etymological dictionary of historical geographical names of Southern Rus’ / Resp. ed. O. S. Stryzhak]. Kyiv : Naukova dumka. [in Ukrainian].
ESUM (1982–2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy : u 7 t. / za red. O. S. Melnychuka [Etymological dictionary of the Ukrainian language : In the 7th volume / Ed. O. S. Melnychuk]. Kyiv : Naukova dumka. T. 1–6. [In Ukrainian].
EU (1993–2003). Entsyklopediia ukrainoznavstva. Perevydannia v Ukraini / hol. red. V. Kubiiovych [Encyclopedia of Ukrainian Studies. Reprint in Ukraine / chief ed. V. Kubiyovych]. Lviv : Naukove t-vo im. Tarasa Shevchenka u Lvovi. T. 1–11. [in Ukrainian].
Zherela (1895–1924). Zherela do istorii Ukrainy-Rusy [Sources for the history of Ukraine-Rus’]. Lviv : U drukarni naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. T. I–XI. [in Ukrainian].
IRS (1963). Ital’jansko-russkij slovar’ / N. A. Skvorcova, B. N. Majzel’ [ItalianRussian dictionary / N. A. Skvortsova, B. N. Maisel]. Moskva : Gos. izd-vo inostr. i nac. slovarej. [in Russian].
IMSOd. (1969). Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR : u 26 t. Odeska oblast [History of places and villages of the Ukrainian RSR : 26 t. Odessa region]. Kyiv : Hol. red. URE AN URSR. [in Ukrainian].
Kochergina, V. A. (1987). Sanskritsko-russkij slovar’. Izd. 2-e, ispr. i dopoln. [Sanskrit-Russian dictionary. Ed. 2nd, rev. and additional]. Moskva : Russkij jazyk. [in Russian].
Kravchenko, A. A. (1986). Srednevekovyj Belgorod na Dnestre (konec XІІІ – XIV v.) [Medieval Belgorod on the Dniester (late XIII – XIV centuries)]. Kiev : Naukova dumka. [in Russian].
Kushnir, V. G. (1992). Iz toponimiki Odesskoj oblasti. Istoricheskoe kraevedenie Odesshhiny : sb. materialov / otv. red. A. D. Bachinskij [From the toponymy of the Odessa region. Historical local history of Odessa region : collection materials / resp. ed. A. D. Bachinsky]. Odessa : Germes. Vyp. І. S. 98–102. [in Russian].
LRS (1949). Latinsko-russkii slovar / I. H. Dvoreckii, D. N. Korolkov [Latin-Russian dictionary]. Moskva : Gos. izd-vo inostr. i nacion. slovarei. [in Russian].
Mykhailovskyi, V. (2021). Istoriia, mova, heohrafiia: toponimy serednovichnoho Podillia [Hastory, Language, Geography: toponyms of medieval Podillia]. Kyiv : Tempora. [in Ukrainian].
NRS (1980). Novogrechesko-russkij slovar’ / Horikov I. P., Malev M. G. [Modern Greek-Russian dictionary / Khorikov I. P., Malev M. G.]. Moskva : Russkij jazyk. [in Russian].
Palamarchuk, S. V. (2008). Zabytaja zemlja: istoricheskaja oblast’ Bessarabija [Forgotten land: historical region of Bessarabia]. Odessa : Astroprint. [in Russian].
Redina, E. F. (2013). Poselenija Odesskogo zaliva. Drevnie kul’tury Severo-zapadnogo Prichernomor’ja (K 95-letiju Nacional’noj akademii nauk Ukrainy) / otv. red. I. V. Brujako, T. A. Samojlova [Settlements of the Odessa Bay. Ancient cultures of the North-Western Black Sea region (to the 95th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine) / resp. ed. I. V. Bruyako, T. A. Samoilova]. Odessa : SMIL. S. 571–583. [in Russian].
Rossija (2011). Rossija. Polnoe geograficheskoe opisanie nashego Otechestva. T. 14 : Novorossija i Krym. Priroda. Naselenie. Zamechatel’nye naselennye mesta i mestnosti / pod red. V. P. Semenova-Tjan’-Shanskogo. Reprintnoe izd. [Russia. Complete geographical description of our Fatherland. T. 14 : Novorossiya and Crimea. Nature. Population. Wonderful populated places and localities / ed. V. P. Semenov-Tian-Shansky. Reprint edition]. Har’kov : Saga. [in Russian].
RUS (1963). Rumunsko-ukrainskyi slovnyk / red. Gh. Cocotailo [Romanian-Ukrainian dictionary / Ed. Gh. Cocotailo]. Bukhares : Uchytelsko-pedahohichne vyd-vo. [in Ukrainian].
Rusanivskyi, V. M. (2004). Staroukraainska literatuurna mova. Ukrainska mova : entsyklopediia. Vyd. 2-he, vypr. i dopovn. [Old Ukrainian literary language. Ukrainian language : Encyclopedia. Edit. 2nd, ex. and additional]. Kyiv : Vyd-vo «Ukrainska entsyklopediia» im. M. P. Bazhana. [in Ukrainian].
Samojlova, T. L. (2013). Tira. Drevnie kul’tury Severo-Zapadnogo Prichernomor’ja (K 95-letiju Nacional’noj akademii nauk Ukrainy) / otv. red. I. V. Brujako, T. A. Samojlova [Tira. Ancient cultures of the North-Western Black Sea region (to the 95th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine) / resp. ed. I. V. Bruyako, T. A. Samoilova]. Odessa : SMIL. S. 450–492. [in Russian].
Sapozhnykov, I. V. (1999). Khadzhybei ta Pivnichne Prychornomoria 1780-kh rokiv (do 210-richchia shturmu Khadzhybeiskoho zamku) [Khadzhibey and the Northern Black Sea Coast of the 1780s (to the 210th anniversary of the storming of Khadzhibey Castle)]. Illichivsk : Elton-2. [in Ukrainian].
SHU (1979). Slovnyk hidronimiv Ukrainy / red. kol. A. P. Nepokupnyi, K. K. Tsiluiko, O. S. Stryzhak [Dictionary of hydronyms of Ukraine / editor. board A. P. Nekupny, K. K. Tsiluyko, O. S. Stryzhak]. Kyiv : Naukova dumka. [in Ukrainian].
Sereda, O. (2015). Osmansko-ukrainske stepove porubizhzhia v osmansko-turetskykh dzherelakh XVIII st. [The Ottoman-Ukrainian steppe frontier in Ottoman-Turkish sources of the 18th century]. Odesa : Astroprynt. [in Ukrainian].
SML (1976). Slavjano-moldavskie letopisi XV–XVI vv. / sost. F. A. Grekul [Slavic-Moldavian chronicles of the 15th–16th centuries / comp. F. A. Grekul]. Moskva : Nauka. [in Russian].
Son, N. A. (1993). Tira rimskogo vremeni [Thira of Roman times]. Kiev : Naukova dumka. [in Russian].
SS (2008). Slovianskyi svit: iliustrovanyi slovnyk-dovidnyk mifolohichnykh uiavlen, viruvan, uiavlen, lehend ta yikhnikh vidlun u folklori i piznishykh zvychaiakh ukraintsiv, brativ-slovian ta inshykh narodiv / uporiad. O. A. Kononenko [The Slavic world: an illustrated dictionary-handbook of mythological ideas, beliefs, ideas, legends and their echoes in the folklore and later customs of Ukrainians, fellow Slavs and other peoples / edited. O. A. Kononenko]. Kyiv : Asotsiatsiia dilovoho spivrobitnytstva «Ukrainskyi mizhnarodnyi kulturnyi tsentr». [in Ukrainian].
SSUM (1977–1978). Slovnyk staroukrainskoi movy XIV–XV st. / red. kol.: D. H. Hrynchyshyn, L. L. Humetska (holova), I. M. Kernytskyi [Dictionary of the Old Ukrainian language of the XIV–XV centuries / Edit. board: D. G. Hrynchyshyn, L. L. Humetska (head), I. M. Kernytskyi]. Kyiv : Naukova dumka. T. 1–2. [in Ukrainian].
Stryzhak, O. S. (1969). Tyvertsi (taiemnyche litopysne plemia). Movoznavstvo. No 4. [Tiberians (mysterious annalistic tribe). Linguistics. No 4]. S. 47–56. [in Ukrainian].
Stryzhak, O. S. (1988). Etnonimiia Herodotovoi Skifii [Ethnonymy of Herodotus Scythia]. Kyiv : Naukova dumka. [in Ukrainian].
Tkachuk, A. V. (2014). Metallurgija horvatov, ulichej i tivercev Podnestrov’ja v VIII–IX vv. Studia Historica Europae Orientalis = Issledovanija po istorii Vostochnoj Evropy: nauchn. sb. / otv. red. A. V. Martynjuk [Metallurgy of the Croats, Ulichs and Tiverts of the Dniester region in the 8th–9th centuries. Studia Historica Eu ropae Orientalis = Studies in the history of Eastern Europe: scientific collection / Resp. ed. A. V. Martynyuk]. Minsk : RIVSh. Vyp. 7. S. 7–21. [in Russian].
TRS (1977). Turecko-russkij slovar’ / A. N. Baskakov, N. P. Golubeva, A. A. Kjamileva i dr. [Turkish-Russian dictionary / A. N. Baskakov, N. P. Golubeva, A. A. Kamileva at al.]. Moskva : Russkij jazyk. [in Russian].
Haburgaev, G. A. (1979). Etnonimija «Povesti vremennyh let» v svjazi s zadachami rekonstrukcii vostochnoslavjanskogo glottogeneza [Ethnonymy of the «Tale of Bygone Years» in connection with the tasks of reconstructing East Slavic glottogenesis]. Moskva : Izd-vo Moskovskogo un-ta. [in Russian].
Fasmer, M. (1964–1973). Etimologicheskij slovar’ russkogo jazyka / perevod s nem. i dopoln. O. N. Trubacheva [Etymological dictionary of the Russian language / translation from it. and additional O. N. Trubachev]. Moskva : Progress. T. I–IV. [in Russian].
Shaposhnikov, A. K. (2012). Severo-Prichernomorskij areal pozdnego praslavjanskogo jazykovogo sostojanija (І–V). Severnoe Prichernomor’e: k istokam slavjanskoj kul’tury : m-ly VII chtenij pam. akad. O. N. Trubacheva (Feodosija, 10–15 sentjabrja 2012 g.) [North Black Sea area of the late Proto-Slavic language state (I–V). Northern Black Sea region: to the origins of Slavic culture : proceedings of the VII readings of the monument. acad. O. N. Trubachev (Feodosia, September 10–15, 2012)]. Kiev ; Moskva ; Feodosija. S. 81–85. [in Russian].
ESSYA (1974–2018). Etimologicheskii slovar slavyanskih yazikov: Praslavyanskii leksicheskii fond / рod red. O. N. Trubacheva, A. F. Zhuravleva, Zh. Zh. Varbot [Etymological Dictionary of Slavic Languages: Proto-Slavic Lexical Fund / Ed. O. N. Trubachev, A. F. Zhuravlev, Zh. Zh. Varbot]. Moskva : Nauka. Iss. 1–41. [in Russian].
SP (1974–2001). Słownik prasłowiański / pod red. F. Sławskiego. Wrocław etc. : PAN. T. 1–8.
TG (1769). Tabula Geographica continens Despotatus Wallachiae atque Moldaviae, Provinciam Bessarabiae sub clientela Turcica, itemque Provincian Polonicam Podoliae, tanquam Regiones, in quibus bellum praesens geritur, ex Hasianis aliique novissimis Subsidiis secundum Statum politicum recentissimum delineata, in lucem edita / ab Homannianis Heredibus.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій.
