ОЙКОНІМИ З ФОРМАНТОМ -ИН-ЦІ – ВАЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПИТОМИХ АНТРОПОНІМІВ (НА МАТЕРІАЛІ НАЗВ ПОСЕЛЕНЬ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-3373.2022.25.275372

Ключові слова:

антропонім, групові назви мешканців, дериваційна модель ойконімів із формантом -ин-ці, первинна форма, прізвисько

Анотація

Вступ. У статті проаналізовано шість ойконімів сучасної Хмельницької області з формантом -ин-ці (Вербородинці, Волудринці, Моломолинці, Мушкутинці, Путринці, Сирватинці), цікавих із погляду мотивації їхніх твірних основ (групові назви мешканців) посесивами, похідними від антропонімів, не збережених в українському іменникóві. Запропоновано етимологічну інтерпретацію відповідних власних особових назв: *Вельборода, *Волод(ь)ра, *Моломола ‹ *Маломола, *Мозгота, *Путра(я) ‹ *Потра(я), *Сервата.

Мета. Установити первинні (історичні) форми ойконімів Вербородинці, Волудринці, Моломолинці, Мушкутинці, Путринці, Сирватинці. Здійснити їх словотвірний аналіз. Проетимологізувати антропоніми, твірні для відповідних ойконімооснов, з’ясувати мотивацію їхньої апелятивної семантики.

Об’єкт дослідження. Ойконіми Хмельниччини з формантом -ин-ці, а саме – Вербородинці, Волудринці, Моломолинці, Мушкутинці, Путринці, Сирватинці; предмет – словотвірна характеристика зазначених ойконімів, етимологічний (дериваційний і семантичний) аналіз твірних антропонімів *Вельборода, *Волод(ь)ра, *Моломола ‹ *Маломола, *Мозгота, *Путра(я) ‹ *Потра(я), *Сервата.

Методи дослідження. Для аналізу дібраних ойконімів застосовано описовий метод, за допомогою якого схарактеризовано словотвірну структуру назв Вербородинці, Волудринці, Моломолинці, Мушкутинці, Путринці, Сирватинці, а також прийом етимологічного аналізу – встановлено етимони твірних антропонімів *Вельборода, *Волод(ь)ра, *Моломола ‹ *Маломола, *Мозгота, *Путра(я) ‹ *Потра(я), *Сервата.

Результати дослідження. Визначено посесиви із суфіксом -ин, базові для групових назв мешканців, твірних для ойконімів Вербородинці, Волудринці, Моломолинці, Мушкутинці, Путринці, Сирватинці. Відновлено твірні для них антропоніми *Вельборода, *Волод(ь)ра, *Моломола ‹ *Маломола, *Мозгота, *Путра(я) ‹ *Потра(я), *Сервата. Встановлено етимологічні форми для зазначених власних особових назв. З’ясовано мотивацію семантики їхніх основ.

Висновки. На основі аналізу історичних форм ойконімів Вербородинці, Волудринці, Моломолинці, Мушкутинці, Путринці, Сирватинці встановлено первісні (фонетично) форми Вельбородинці, Володринці, Мозготинці, Серватинці. Назва Путринці не зазнала структурних зміну процесі свого функціонування. Доведено, що твірні антропоніми *Вельборода, *Волод(ь)ра, *Моломола ‹ *Маломола, *Мозгота, *Путра(я) ‹ *Потра(я), *Сервата сформувалися на місцевому українському ґрунті здебільшого як прізвиськові власні особові назви (*Вельборода, *Волод(ь)ра, *Моломола ‹ *Маломола, *Мозгота, *Путра(я) ‹ Потра(я))і лише ім’я *Сервата – як народнорозмовний варіант до християнського Серватій. На підставі етимологічного аналізу вказаних антропонімів установлено їхні етимони, які мають переважно слов’янську природу, за винятком генетично латинського імені Серватій.

Посилання

ATP (1947). Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil na 1 veresnia 1946 roku. Vydannia pershe. Kyiv: Ukrpolitvydav. [in Ukrainian].

AYUZR (1859–1914). ArhivYUgo-ZapadnoiRossii, izdavaemii komissieyu dly arazbora drevnih aktov […]. Kiev: Tipografiya G. T. Korchak-Novickogo. CH. I–VIII. [In Russian].

Birila, M. V. (1969). Belaruskaya antrapanimiya. 2: Prozvishchi, utvaraniya ad apelyatiўnai leksiki. Minsk: Navuka i tehnika. [In Belorussian].

Buchko, D. H. (1970). Ukrainian toponyms on -ivtsi, -intsy in the XIV–XV centuries. Questions of the history of the Ukrainian language / Vidp. red. L. L. Humetska. Kyiv: Naukova dumka P. 88–101. [In Ukrainian].

Buchko, D. H. (2010). Analiz oikonimii konkretnoho rehionu kriz pryzmu nominatsii (na materiali oikonimii Ternopilshchyny). Prace Komisji językoznawczej [Poznańskie towarzystwo przyja ciół nauk. Wydział filologiczno-filozoficzny. Komisja językoznawcza]. T. 56: Miasto w perspektywie onomastyki i historii / Pod red. J. Sarnowskiej-Giefing і М. Graf. Poznań. S. 315–324. [In Ukrainian].

Volosti (1885). Volosti i vazhneishie seleniya evropeiskoi Rossii. Po dannim obsledovaniya, provedennogo statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Del, po porucheniyu Statisticheskogo Soveta. Vip. III. Gubernii Malorossiiskie i Yugo-Zapadnie. Sankt-Peterburg: Tipografiya Ministerstva Vnutrennih Del. [In Russian].

Haborak, M. M. (2019). Prizvyshcha Halytskoi Hutsulshchyny. Etymolohichnyi slovnyk. Ivano-Frankivsk: Misto NV. [In Ukrainian].

Guldman, V. K. (1893). Naselennie mesta Podolskoi gubernii: alfavitnii perechen naselennih punktov. Kamenec-Podolskii: Tipografiya Podolsk. gubernsk. pravleniya. [In Russian].

Dyka, L. L. (2007). Oikonimy Vinnychchyny, motyvovani slov’ianskymy osobovymy imenamy. Studii z onomastyky ta etymolohii. 2007 / Vidp. red. V. P. Shulhach. Kyiv, 2007. S. 86–97. [In Ukrainian].

ESUM (1982–2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: U 7 t. Za red. O. S. Melnychuka. Kyiv: Naukova dumka. T. 1–6. [In Ukrainian].

IMSKh (2011). Istoriia mist i sil Khmelnychchyny (za pratsiamy Yu.Y. Sitsinskoho i M. I. Teodorovycha). Navch. posibnyk / Uporiad. Tymoshchuk O. Khmelnytskyi: Polihrafist. [In Ukrainian].

Karpenko, Yu.O. (1964). Toponimika hirskykh raioniv Chernivetskoi oblasti. Konspekt lektsii. Chernivtsi, 1964. [In Ukrainian].

Karpenko, Yu.A. (1974). Toponymic reconstruction of geography and geographical reconstruction of toponymy. Actes du XI-e Congres international des Sciences onomastiques (Sofia,28.VI–04.VI. 1972). Sofia. Vol. 1. P. 465–473. [In Russian].

Korduba, M. (1938). Shcho nam kazhut nazvy osel? Lviv. [In Ukrainian].

Krykun, M. (2015). Dokumenty komisarskoho sudu Podilskoho voievodstva 1678–1679 rokiv. Lviv: V-voUkrainskoho katolytsk. un-tu. [In Ukrainian].

Kupchynska, Z. (2011). Oikonimna arkhaika Ukrainy. Pysemnipam’iatky: suchasne prochytannia / Vidp. red. H. Dydyk-Meush. Lviv: In-tukrainoznavstva im. Kryp’iakevychaNANUkrainy. S. 139–148. [In Ukrainian].

LRS (1949). Latinsko-russkiislovar / I. H. Dvoreckii, D. N. Korolkov. Moskva: Gos. izd-vo inostr. i nacion. slovarei. [In Russian].

Mykhailovskyi, V. (2021). Istoriia, Mova, Heohrafiia: toponimy serednovichnoho Podillia. Kyiv: Tempora. [In Ukrainian].

Nimchuk, V. V. (1966). Ukrainska onomastychna terminolohiia (proekt). Povidomlennia Ukrainskoi onomastychnoi komisii / Vidp. red. K. K. Tsiluiko. Kyiv, Vyp. 1. S. 24–43. [In Ukrainian].

PUM (1875). Specialnaya karta Evropeiskoi Rossii [Pravoberezhnaya Ukraina I Moldaviya] / Pod red. Strelbickogo. B. m. [In Russian].

Reiestr (2014). Reiestr Viiska Zaporozkoho 1649 roku (alfavitnyi pokazhchyk prizvyshch) / uporiad. k. ist. n. V. F. Kovalchuk. Kyiv: DP «NVTs «Priorytety». [In Ukrainian].

SVHNIa (2015). Slovnyk vlasnykh heohrafichnykh nazv Yarmolynechchyny: slovnyk toponimiv / uklad. Moskalenko V. M., Slobodian A. L. Yarmolyntsi. [In Ukrainian].

SKER (1875). Specialnaya karta Evropeiskoi Rossii / Izd. Voenno-topograficheskogo otdela Glavnogo SHtaba. Bez m. i. [In Russian].

SNM (1906). Spisok naselennih mest Volinskoi gubernii. ZHitomir: Volinskaya gubernsk. tipografiya. [In Russian].

SUM (1970–1980). Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. / holova red. kol. I. K. Bilodid. Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian].

Teodorovich, N. I. (1891). Gorod Zaslavl Volinskoi gubernii. Istoricheskii ocherk. Pochaev: Tipografiya Pochaevo-Uspenskoi lavri. [In Russian].

Torchynska, N. M., Torchynskyi, M. M. (2008). Slovnyk vlasnykh heohrafichnykh nazv Khmelnytskoi oblasti. Khmelnytskyi: Avist. [In Ukrainian].

Tupikov, N. M. (1903). Slovar drevnerusskih lichnih sobstvennih imen. S.-Peterburg: Tipografiya N. N. Skorohodova. [In Russian].

Khudash, M. L. (2004). Ukrainski karpatski i prykarpatski nazvy naselenykh punktiv (utvorennia vid vidapeliatyvnykh antroponimiv). Lviv: In-t narodoznavstva NAN Ukrainy. [In Ukrainian].

Chuchka, P. P. (2005). Prizvyshcha zakarpatskykh ukraintsiv: Istoryko-etymolohichnyi slovnyk. Lviv: Svit. [In Ukrainian].

Shulhach, V. P. (2015). Narysy z praslov’ianskoi antroponimii. Kyiv. Ch. II. [In Ukrainian].

Shulhach, V. P. (2019). Narysy z praslov’ianskoi antroponimii. Kyiv. Ch. VI. [In Ukrainian].

ESSYA (1974–2018). Etimologicheskii slovar slavyanskih yazikov: Praslavyanskii leksicheskii fond / Pod red. O. N. Trubacheva, A. F. ZHuravleva, Zh. Zh. Varbot. Moskva: Nauka. Vip. 1–41. [In Russian].

AHRP (1899‒1904). Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Epoka przełomu XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: Ziemie ruskie Rzeczypospolitej / Oprac. i wyd. Jabłonowski. Warszawa; Wiedeń.

AS (1887–1910). Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszkóww Sławucie / Pod kier. Z. L. Radzimińskiego. Lwów. T. I–VII.

Rječnik (1880–1976). Rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika / Obrad. D. Daničić, M. Valavac, P. Budmani, T. Maretić et al. Zagreb: Zavod za lingvistička istraživanja. D. I–23.

Rymut, K. (1999–2001). Nazwiska polaków. Słownik historyczno-etymologiczny. Kraków: Wyd-wo Instytutu języka polskiego PAN. T. I–II.

SG (1880–1902). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów Słowiańskich. Warszawa: Nakł. F. Sulimierskiego, W. Walewskiego. T. I–XV.

SJ (1975). Słownik imion / Oprac. W. Janowa, A. Skarbek, B. Zbijowska, J. Zbiniowska. Wrocław etc.: Wyd-wo Zakład narodowy im. Ossolińskich.

Źdz. (1876–1915). Źródładziejowe / Wyd. A. Jabłonowski. Warszawa. T. I–XXIV.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-23

Номер

Розділ

Статті