ЕПОНІМИ В ОБЛАСТІ МЕДИЦИНИ ТА ПЕДІАТРИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ МЕДИЦИНИ В БОЛГАРСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Автор(и)

  • Желева Златіна Кафедра мови та спеціального навчання Медичного університету м. Пловдів, Болгарія https://orcid.org/0000-0002-4090-6996
  • Гергана Петкова Кафедра мови та спеціального навчання Медичного університету м. Пловдів, Болгарія https://orcid.org/0000-0001-7209-9765
  • Ваня Іванова Кафедра навчання з математики, інформатики та інформаційних технологій Пловдівського університету «Паїсії Хілендарські», Болгарія https://orcid.org/0000-0002-0043-8606
  • Светла Петрова Кафедра педіатричної стоматології факультету стоматологічної медицини Медичного університету м. Пловдів , Болгарія https://orcid.org/0000-0003-3494-3982

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-3373.2021.24.248320

Ключові слова:

епонім, латинська, англійська, болгарська, клінічна термінологія, медицина, дитяча стоматологія

Анотація

Вступ.

Епіоніми завжди були невід’ємною частиною медицини, з  тих часів, коли наука почала своє існування. Була необхідність назвати хворобу та стан пацієнта після того, як лікарі прийшли до пацієнта і досліджували його (наприклад, хвороба Аддісона, синдром Кушингу тощо). Цей метод формування терміну продовжує працювати навіть у наші дні, і його головна перевага полягає в тому, що вона сприяє запам’ятовуванню стану хворого.

Метою цієї статті є створення основних принципів формування епонімів та порівняння їх у болгарській, англійській та латинській термінологіях. Інше порівняння, яке потрібно вивчити, – це використання епонімів у клінічній медицині та клінічній дитячі стоматологічній медицини.

Мотивація. Мета епонімів полягає в тому, щоб назвати хворобу та стан, і полегшити їх запам’ятовування. Однак існують основні принципи формування терміну та його використання в різних галузях медицини, які повинні бути уточнено та вивчено.

Методологія. Основні використані методи є лексикографічна вибірка та порівняльний аналіз. Епоніми класифікуються залежно від їх формування та використання.

Очікувані результати пов’язані з відмінностями у використанні епонімів у медичній термінології болгарських та англійських клінічних справ та їх порівняння з мовами оригіналів – латинською та давньогрецькою.

Посилання

Ahmanova, O. S. (1969) Словарь лингвистических терминов [Slovary lingvisticheskih terminov]. Moskva: Nauka.

Arnaudov, G., D. (1964) Terminologia Medica Polyglota (Медицинска терминология на шест езика) [Terminologia Medica Polyglota (Meditzinska terminologiya na shest ezika)]. Sofiya: Nauka i fizkultura.

Arnaudovа, P. (2005) Nova Terminologia Medica Polyglota et Eponymica. Sofiya: Nauka I fizkultura.

Boyadgiev, T., Kutzarov, Iv., Penchev, Yo. (1999) Съвременен български език [Savremenen balgarski ezik]. Sofiya: Petar Beron

Classification and nomenclature of malformation. Lancet. 1974 Apr;303(7861):798. doi: 10.1016/S0140-6736(74)92858-X. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736(74)92858-X.

Hartmann, S. (1972) Dictionary of Language and Linguistics. London.

Iverson, C., Christiansen, S., Flanagin, A. (2007) AMA manual of style: a guide for authors and editors. 10th ed. New York, NY: Oxford University Press.

King, H. (2001) Greek and Roman Medicine. London: Bloomsbury Publishing.

Kucharz, E. J. (2020) Medical eponyms from linguistic and historical points of view. Reumatologia; 58(4):258-260. doi:10.5114/reum.2020.98440.

Millev, Al., Nikolov, B., Bratkov, Yo. (2007) Речник на чуждите думи в българския език [Rechnik na chuzhdite dumi v balgarskiya ezik]. Sofiya: Nauka I izkustvo.

Rothenberg, M. A., Chapman, C. F. (2000) Dictionary of Medical Terms for the Nonmedical Person. New York.

Russinov, R., Georgiev, St. (1996) Лексикология на българския книжовен език [Leksikologiya na balgarskiya knizhoven ezik]. Veliko Tarnovo: Abagar.

Teoriya (1986) Теория и методика ономастических исследований [Teoriya I metodika onomasticheskih issledovaniy]. Moskva: Nauka.

Tosheva, A., Dimitrova, K., Mladenova, Zh., Kancheva, P. (2000) Епонимите в езика на медицината.//Лексикографски и лексиколожки четения’98. От Първата национална конференция по лексикография и лексикология, посветена на 100-годишнината от рождението на българския лексикограф и преводач Стефан Илчев [Eponimite v ezika na meditzinata//Leksikografski i leksikolozhki cheteniya’98. Ot Parvata natzionalna konferentziya po leksikografiya I leksikologiya, posvetena na 100-godishninata ot rozhdenieto na balgarskiya leksikograf i prevodach Stafan Ilchev. Sofiya, s.София, 2000, с. 323-332

Vlahov, S. (1996) Енциклопедичен речник от А до Я [Entziklopedichen rechnik ot a do Ya]. Sofiya: d-r Petar Beron.

Zidarova, V. (1998) Очерк по българска лексикология [Ocherk po balgarska leksikologiya]. Plovdiv: Universitetsko izdatelstvo “Paisii Hilendarski”

Nieradko-Iwanicka, B. (2020) National eponyms in medicine. Reumatologia. 2020;58:56–57. doi: 10.5114/reum.2020.93175.

World Health Organization. 2004WHO style guide [Internet] The Organization;. [cited 28 Aug 2016]. < http://www.ianphi.org/documents/pdfs/toolkit/who_style-guide.pdf>.

WHO 2015.best practices for naming of new human infectious diseases. May, Retrieved: https://www.who.int/topics/infectious_diseases/naming-new-diseases/en/

Yale SH et Al., 2020. Redefining terminology for medical eponyms. Reumatologia.;58(3):187-188. doi:10.5114/reum.2020.96548.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-28

Номер

Розділ

СТАТТІ