ВЛАСНІ НАЗВИ В СЛОВ'ЯНСЬКИХ АНТРОПОНІМІЧНИХ СИСТЕМАХ, ОТРИМАНІ ВІД ЛАТИНСЬКОГО ІМЕНІ НА ПОЗНАЧЕННЯ ТВАРИНИ.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-3373.2020.23.219071

Ключові слова:

слов’янська мова, власна назва, латинь, тварина.

Анотація

АНОТАЦІЯ

Вступ. Є два основні періоди запозичення іноземних імен. Перший вплив можна віднести до IX-X ст. н.е., коли християнство стало офіційною релігією для слов’янських народів, і були введені в основному грецькі, латинські і єврейські імена. Пізніше, в кінці 20 століття, західноєвропейські імена стали популярними і модними досі.

Метою статті є представити повний список слов’янських особистих імен, утворених від латинського антропоніма, що позначає тварину, а також їх первісне значення.

Постановка проблеми. Деякі тотемний тварини, такі як вовк, ведмідь, лев і орел, є частиною міфології і фольклору багатьох європейських країн. Основна причина вибору дослідження особистих імен, утворених від імені тварини, – це простежити сліди старих вірувань і традицій і вивчити вплив християнства на них.

Методологія. Основні методи, що  використовуються – лексикографічна витримка і етимологічний аналіз. Досліджені антропонімів розподіляються на три основні групи в залежності від: 1) значення апелятива (тобто тематичної класифікації); 2) тип основного слова (тобто, якщо досліджуваний антропонім утворюється безпосередньо від найменування або через інший антропонім (будь то римське міфологічне ім’я, римський преномен, римське родове ім’я, римський когномен або неолатінскe ім’я); 3) їх канонізація.

Всі особисті імена, включені в це дослідження, є частиною сучасних антропоніміконів, хоча вони представляють невелику групу з відносно нечастим використанням.

Очікувані результати полягають в тому, щоб запобігти зникненню цих старих слов’янських імен, зробивши етимологію імен більш очевидною для простих людей і розкриваючи приховане символічне значення тотемної тварини.

Всі досліджені антропонімів були збережені в басейнах слов’янських імен завдяки двом дуже сильним традиціям: згідно з першою, дитині, особливо хлопчикові, давалося тотемна ім’я, а другою – ім’я дитини на честь бабусь і дідусів з боку батька або матері.

Біографії авторів

Гергана ПЕТКОВА, Medical University – Plovdiv (Bulgaria)

Gergana Petkova

Ваня ІВАНОВА, University of Plovdiv “Paisii Hilendarski” (Bulgaria)

Vanya Ivanova

Посилання

REFERENCES:

Biryla, М. V. (1966). Беларуская антрапанімія, т. 1 [Belaruskaya antrapanimiya, t. 1]. Minsk, Navuka i tehnika.

Biryla, М. V. (1982). Беларуская антрапанімія, т. 2 [Belaruskaya antrapanimiya, t. 2]. Minsk, Navuka i tehnika.

Bosanac, М. (1984). Prosvjetin imenoslov. Zagreb, Prosvjeta.

Dojchinovich, B. (2010). Књига имена (водич за будуће родитеље и кумове) [Knjiga imena (vodich za buduche roditelje i kumove)]. Beograd, Kreativni tzentar.

Dvoreckij, I. H. (1976). Латинско – русский словарь [Latinsko-russkij slovarj]. Moskva, Russkij jazyk.

Grkovich, М. (1966). Речник личних имена код Срба [Rechnik lichnih imena kod Srba]. Beograd, Vuk Karadzich.

Ilchev, St. (1959). Речник на личните и фамилните имена у българите [Rechnik na lichnite i familnite imena u balgarite]. Sofia, Izdatelstvo na BAN.

Keber, J. (2008). Leksikon imen. Onomastični kompendij. Ljubljana, Celjska Mohorjeva družba.

Knappová, М. (1985). Jak se bude jmenovat? Praha, Academia.

Kovachev, N. P. (1987 a). Честотно-тълковен речник на личните имена у българите [Chestotno-talkoven rechnik na lichnite imena u balgarite]. Sofia, D-r Petar Beron.

Kovachev, N. P. (1987 b). Българска ономастика (Наука за собствените имена) [Balgarska onomastika (Nauka za sobstvenite imena)]. Sofia, Index 80.

Kovachev, N. P. (1995). Честотно-етимологичен речник на личните имена в съвременната българска антропонимия [Chestotno-etimologichen rechnik na lichnite imena v savremennata balgarska antroponimiya]. Veliko Tarnovo, Pik.

Kol, P., Ranchich, А. (2011). Именар – лексикон српских имена [Imenar – leksikon srpskih imena]. Beograd, Jovan.

Kupar, Dz., K. (1993). Илюстрована енциклопедия на традиционните символи [Ilyustrovana entziklopediya na traditzionnite simvoli]. Sofia, Izdatelstvo “Petar Beron”.

Marević, J. (1994). Hrvatsko-latinski rječnik. Zagreb, Školska knjiga.

Мифы народов мира (Энциклопедия в двух томах), т. 1 (А-К) [Mifaj narodov mira (Entziklopediya v dvuh tomah), t. 1 (A-K)] (1987). Moskva, Sovetskaya entziklopediya.

Мифы народов мира (Энциклопедия в двух томах), т. 2 (К-Я). [Mifaj narodov mira (Entziklopediya v dvuh tomah), t. 2 (K-YA)] (1988). Moskva, Sovetskaya entziklopediya.

Milinkovich, Sl., Segedi, P., Todorovich, Vl. М. (2009). Латинско-српски и српско-латински речник (Lexicon Latino-Serbicum et Serbico-Latinum) [Latinsko-srpski i srpsko-latinski rechnik]. Beograd, Slizbeni glasnik.

Petkova, G. (2015). Romanian and Bulgarian personal names derived from Latin appellatives (names of plants and animals). Name and Naming. Proceedings of the International Conference on Onomastics “Name and Naming” (Conventional/ Unconventional in Onomastics), Baia Mare (Romania), September 1-3, 2015. Cluj-Napoca: Editura Mega, Editura Argonaut, 2015, p. 296-306.

Petkova, Ivanova (2019). Personal Names in Russian, Ukrainian, and Belarusian Anthroponymic Systems, Derived from a Latin Name that Denotes a Plant. Opera in Onomastica, Fascicullum XXII/ Записки з ономастики (Збiрник наукових праць) [Zapiski z onomastiki (Zbirnik naukovih pratzj), Vipusk 22]. Odesa, Astroprint, p. 108-116.

Petrovskij, N. А. (1955). Словарь русских личных имен [Slovarj russkih lichnajh imen]. Moskva, Sovetskaya entziklopediya.

Shipka, М., Klajn, Iv. (2011). Име моjе и твоjе [Ime moje i tvoje]. Novi Sad, IK Prometej.

Skripnik, L. G., Dzjatkovskaja, N. P. (1986). Власнi iмена людей (словник-довiдник) [Vlasni imena lyudej (slovnik-dovidnik)]. Kiiv, Naukovadumka.

Slovník slovenského jazyka, VI. (1968). Bratislava, Vydavateľstvo SAV.

Superanskaya, A., V. (1998). Словарь русских личных имён [Slovarj russkih lichnajh imjen]. Moskva, Izdateljstvo AST.

Šimundić, М. (1988). Rječnik osobnih imena. Zagreb, Nakladni zavod Matice hrvatske.

Triinyak, I. I. (2005). Словник украïнських iмен [Slovnik ukrainsjkih imen]. Kiiv, Vidavnitztvo “Dovira”.

Oxford Latin Dictionary (1968). London, Oxford University Press.

Vojnov, М., Milev, Al. (1990) Латинско-български речник [Latinsko-balgarski rechnik]. Sofia, Nauka i izkustvo.

Wood, Е. (2002). The Virgin Book of Baby Names. London, Virgin Books.

www.behindthename.com (24.07.2013).

http://kurufin.narod.ru/ (24.07.2013).

www.leksykony.interia.pl (24.07.2012).

http://patronii.w.interia.pl/ (24.07.2012).

http://slovnik.dovrecka.sk/etymologicky-slovnik-mien (24.07.2013).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15

Номер

Розділ

Статті