АСОЦІАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНГЛОМОВНИХ ГІПОНІМІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-3373.2020.23.219040

Ключові слова:

гіпонім, ментальний лексикон, асоціативна реакція, асоціативне поле.

Анотація

АНОТАЦІЯ
Вступ. Стаття присвячена вивченню гіпонімного субфрейму сучасної англійської мови, який розглядаємо як сукупність власних назв чистокровних коней, які беруть активну участь у спортивних змаганнях, а також власних назв коней хобі-класу, які є домашніми улюбленцями.

Увагу приділено дослідженню структури асоціативного поля англомовних гіпонімів у ментальному лексиконі носіїв англійської мови за допомогою вільного асоціативного експерименту, який слугує найкращим методом для виявлення семантичного змісту гіпонімних концептів.

Мета. Метою статті є аналіз гіпонімів у ментальному лексиконі, тобто у свідомості людини, а не в мові чи мовленні. Об’єктом дослідження є реальні офіційні, реальні неофіційні та віртуальні гіпоніми англійської мови. Предмет дослідження – англомовні гіпоніми як компоненти ментального лексикону.

Матеріали та методи. Описовий метод і метод аналізу були використані в дослідженні. Було проведено вільний асоціативний експеримент із залученням 250 англомовних респондентів, яким було запропоновано надати асоціативні реакції на 6 гіпонімних стимулів, у результаті чого було отримано та інтерпретовано 1480 реакцій.

Результати. У результаті ретельного аналізу отриманих асоціацій були вивчені особливості буття власних назв коней у ментальному лексиконі носіїв англійської мови.

Висновки. Результати цього експерименту допомогли встановити структуру асоціативного поля реальних офіційних, реальних неофіційних та віртуальних гіпонімів та їх місце в картині світу носіїв англійської мови. Результати вказують на цікаву тенденцію. Домінувальними типами реакцій виявилися гіперонімні та синонімні реакції, що спричинені природою людського мислення, яке в першу чергу намагається віднести онім до певного класу або надати йому індивідуальні характеристики. Більшість учасників експерименту надали реакції впізнання та ідентифікували гіпоніми реального офіційного та віртуального секторів, що свідчить про високу популярність цих гіпонімів серед носіїв англійської мови. Лише незначна частка респондентів впізнала в поширених неофіційних гіпонімах-стимулах власні назви коней.

 

 

Посилання

REFERENCES

Apresjan, Ju. D. (1963). Sovremennye metody izuchenija znachenij i nekotorye problemy strukturnoj

lingvistiki. Moskva : Nauka. [In Russian].

Goroshko, Е.I. (2001). Integrativnaja model' svobodnogo associativnogo jeksperimenta. Moskva :

Karavella [Electronic resource]. – Available from: http://www.textology.ru/razdel.aspx?ID=38 [In

Russian].

Karpenko, O. Ju. (2006). Kohnityvna onomastyka yak napriamok piznannia vlasnykh nazv: dys. … dra

filol. nauk. Odesa. [In Ukrainian].

Kubrjakova, Е.S. (2004). Jazyk i znanie. Na puti poluchenija znanij o jazyke. Chasti rechi s

kognitivnoj tochki zrenija. Rol' jazyka v poznanii mira. Moskva : Jazyki slavjanskoj kul'tury [In

Russian].

Sternin, I.A., Rudakova, A.V. (2011). Psiholingvisticheskoe znachenie slova i ego opisanie.

Saarbrücken : – LAP Lambert Academic Publishing [In Russian].

Terehova, D. І. (2000). Etnopsiholіngvіstichnij analіz asocіativnogo polja stimulu “BORODA” v

ukraїns'kіj ta rosіjs'kіj movah. Naukovij vіsnik Izmaїl's'kogo derzhavnogo pedagogіchngo іnstitutu. –

№ 9. – pp. 179-187 [In Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15

Номер

Розділ

Статті