АСОЦІАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНГЛОМОВНИХ ГІПОНІМІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-3373.2020.23.219040Ключові слова:
гіпонім, ментальний лексикон, асоціативна реакція, асоціативне полеАнотація
Вступ. Стаття присвячена вивченню гіпонімного субфрейму сучасної англійської мови, який розглядаємо як сукупність власних назв чистокровних коней, які беруть активну участь у спортивних змаганнях, а також власних назв коней хобі-класу, які є домашніми улюбленцями. Увагу приділено дослідженню структури асоціативного поля англомовних гіпонімів у ментальному лексиконі носіїв англійської мови за допомогою вільного асоціативного експерименту, який слугує найкращим методом для виявлення семантичного змісту гіпонімних концептів.
Мета. Метою статті є аналіз гіпонімів у ментальному лексиконі, тобто у свідомості людини, а не в мові чи мовленні. Об’єктом дослідження є реальні офіційні, реальні неофіційні та віртуальні гіпоніми англійської мови. Предмет дослідження – англомовні гіпоніми як компоненти ментального лексикону.
Матеріали та методи. Описовий метод і метод аналізу були використані в дослідженні. Було проведено вільний асоціативний експеримент із залученням 250 англомовних респондентів, яким було запропоновано надати асоціативні реакції на 6 гіпонімних стимулів, у результаті чого було отримано та інтерпретовано 1480 реакцій.
Результати. У результаті ретельного аналізу отриманих асоціацій були вивчені особливості буття власних назв коней у ментальному лексиконі носіїв англійської мови.
Висновки. Результати цього експерименту допомогли встановити структуру асоціативного поля реальних офіційних, реальних неофіційних та віртуальних гіпонімів та їх місце в картині світу носіїв англійської мови. Результати вказують на цікаву тенденцію. Домінувальними типами реакцій виявилися гіперонімні та синонімні реакції, що спричинені природою людського мислення, яке в першу чергу намагається віднести онім до певного класу або надати йому індивідуальні характеристики. Більшість учасників експерименту надали реакції впізнання та ідентифікували гіпоніми реального офіційного та віртуального секторів, що свідчить про високу популярність цих гіпонімів серед носіїв англійської мови. Лише незначна частка респондентів впізнала в поширених неофіційних гіпонімах-стимулах власні назви коней.
Посилання
Apresjan, Ju. D. (1963). Sovremennye metody izuchenija znachenij i nekotorye problem strukturnoj lingvistiki. Moskva : Nauka. [In Russian].
Goroshko, E. I. (2001). Integrativnaja model’ svobodnogo associativnogo jeksperimenta. Moskva : Karavella [Electronic resource]. — Available from: http://www.textology.ru/razdel.aspx?ID=38 [In Russian].
Karpenko, O. Ju. (2006). Kohnityvna onomastyka yak napriamok piznannia vlasnykh nazv: dys. … d-ra filol. nauk. Odesa. [In Ukrainian].
Kubrjakova, E. S. (2004). Jazyk i znanie. Na puti poluchenija znanij o jazyke. Chasti rechi s kognitivnoj tochki zrenija. Rol’ jazyka v poznanii mira. Moskva : Jazyki slavjanskoj kul’tury [In Russian].
Sternin, I. A., Rudakova, A. V. (2011). Psiholingvisticheskoe znachenie slova i ego opisanie. Saarbrücken : — LAP Lambert Academic Publishing [In Russian].
Terehova, D. I. (2000). Etnopsiholingvistichnij analiz asociativnogo polja stimulu “BORODA” v ukrains’kij ta rosijs’kij movah. Naukovij visnik Izmail’s’kogo derzhavnogo pedagogichngo institutu. — № 9. — pp. 179–187 [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з ономастики
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій.