СПЕЦИФІКА СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-3373.2019.22.198095Ключові слова:
ономатопеїчна лексика, ономатопея, звуконаслідування, звукосимволізм,Анотація
Анотація. У пропонованій статті розглянуто специфіку досліджень ономатопеїчної лексики в сучасному мовознавстві. Основну увагу приділено сучасним теоретичним положенням лінгвістики, які окреслюють поняттєву базу ономатопеї як об’єкта вивчення фоносемантики. Ономатопеїчні студії посідають значне місце у вирішенні важливих мовознавчих питань, зокрема проблеми мотивованості знака та походження мови. Згідно з сучасним розумінням, термін ономатопея вживається на позначення безпосередньої імітації звуків нелінгвістичної природи шляхом комбінації сегментів, які добираються з інвентарю фонем конкретної мови. Осмисленню цієї тематики в українському та закордонному мовознавстві сприяли роботи багатьох мовознавців. У всіх працях увага дослідників зосереджена передусім на звуконаслідувальних словах як прикладах мотивованості мовного знака. Метою статті є аналіз специфіки сучасних досліджень ономатопеїчної лексики. Об’єктом дослідження є ономатопеїчна лексика. Предмет роботи – особливості сучасних досліджень ономатопеїчної лексики. Метод системного (польового) вивчення та опису мов і культур, методи аналізу та систематизації були використані у роботі. Сумуючи вищезазначене, можемо підкреслити, що звукосимволізм разом із звуконаслідувальною системою входить до складу звукозображувальної системи мови. Явище звукового символізму унверсальне й інтернаціональне. Практична цінність роботи полягає в можливості застосування наукових положень і висновків дослідження при аналізі фактичного матеріалу конкретної мови. У результаті розвідки було встановлено, що пріоритетним у лінгвістичних студіях є дослідження явища ономатопеї у межах гіпотези походження мови як частини фоносемантичних виявів у мові, а також як один із способів утворення нових лексем.
Посилання
Aivazova, E.B. (2011). Phonetic-morphological and lexical-semantic features of sound depicting words in Lezgi, Azerbaijan and English, Dahestan State University.
Horelov Y.N. and Sedov K.F. (1998). Fundamentals of psycholinguistics. Moskow: Labyrynt.
Ermakova N.M. (1993). Onomatopeia: (English-Russian parallels in translation). S.-Peterburg State University.
Kurashkyna N.A. (2007). Sound designation as a representation of the sound sphere in the language (based on English, French and Russian anthropo- and ornithophones), Bashkirskii State University.
Levytskyi V.V. (2009). Sound symbolism. Myths and reality. Chernivtsy: Ruta.
Nurullova A.A. (2013). Onomatopoeia in Modern English, Russian and German, Degree Thesis, Kazan Federal University.
Okhrimenko V.O. (2016). Particularities of Onomatopoeic Lexicon Studies in Modern Korean. In: Austrian Journal of Humanities and Social Sciences. Vienna: East-West Association for Advanced studies and Higher Education Gmbh, pp. 53-55.
Rossety A. (1962) Notes on the use of onomatopoeia. In: Linguistics issues, №3. pp. 91–92.
Rumak N.H. (2007). Theoretical and practical problems of interlanguage correspondences (on the example of the translation of onomatopoeic lexis in Japanese): Degree Thesis, Institute stran Azyyi i Afriky after
M.V. Lomonosova.
Sasamoto, Ryoko (2019). Onomatopoeia and Relevance. Communication of Impressions Via Sound. Palgrave Macmillan.
Skrypnyk Ya.N. and Smolenskaia T.M. (2010). Phonetics of the modern Russian language. Stavropol: SHPY.
Tytova E.A. (2006). The pragmatic aspect of the transfering of sound means in the translation of poetic texts (based on English and Russian languages). Degree Thesis, Cheliabinsk State University.
Tyshyna E.V. (2010). Russian onomatopoeia: diachronic and synchronous aspects of the study: Degree Thesis, Volhohrad State University.
Tolstaia S.M. (1971) Phonetic observations of onomatopoeic formations with the suffix -ot- in the Upper Luzhitsky language. In: Studies in Slavic linguistics, Moskow: Nauka, pp. 272–280.
Turaeva Z.Ia. (2009). Linguistics of the text. Text. Structure and semantics Moskow: Lybrokom.
Fatiukhyn V.V. (2000). Peculiarities of the translation of onomatopoeic and interjective verbs: on the material of Russian and English languages, Degree Thesis, Moskow State University.
Yudaeva O.V. (2005). Verbal reduction based on nominative repetition: linguistic nature and poetic function: on the material of the Russian language, Degree Thesis, Moskow State Military University.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з ономастики
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій.
