СТРУКТУРА АНГЛОМОВНОГО АРОМАТОНІМІЧНОГО СУБФРЕЙМУ.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-3373.2019.22.198093Ключові слова:
ароматонім, семантичні гештальти, субфрейм, вільний асоціативний експеримент.Анотація
Анотація. Стаття присвячена з’ясуванню природи ароматонімічного субфрейму ментального лексикону носія англійської мови. Розглянуто семантичні гештальти асоціативного поля англомовних ароматонімів. Систематизація результатів вільного асоціативного експерименту уможливила виокремлення СГАОП, тобто семантичних гештальтів асоціативного онімічного поля аналізованих стимулів. Метою статті є встановлення мовної природи власних назв на позначення парфумів у її когнітивному вимірі. Об’єктом дослідження обрано власні назви на позначення парфумів – ароматоніми, предметом – мовна структура англомовного ароматонімічного субфрейму. Матеріалом дослідження послугували 2000 англомовних власних назв парфумів, дібраних із друкованих та електронних засобів масової комунікації, а також результати вільного асоціативного експерименту, які налічують 842 реакції. Методологічною основою аналізу ароматонімів англійської мови послугували сучасні ономастичні теорії: кількісний аналіз забезпечив забезпечив установлення актуального обсягу та динаміки емпіричних фактів; метод вільного асоціативного експерименту уможливив установлення складників і структури асоціативного поля ароматонімів; метод виділення семантичних гештальтів асоціативного поля надав змогу виокремити їхні ядрові компоненти. Отже, було встановлено семантичні гештальти асоціативного поля ароматонімів-стимулів, які формуються семантично зумовленими угрупованнями асоціатів, із виокремленням їхнього ядра. Практична цінність роботи полягає у розробленому механізмі установлення належності власної назви даного підкласу до певного кола ментального ароматонімічного субфрейму. В результаті дослідження всі асоціати було розподілено на чотири кола індивідуального онімічного фрейму залежно від ступеня знайомства реципієнта зі стимулом та його емоційного залучення.
Посилання
Bel'skaja, T. I. (2010). Means of actualization of basic concepts of perfume discurse in modern French: Author’s thesis, Moskva, 26 p.
Verigin, K.M. (1996). Fragrance: The Perfumer's Memories, Moskva, 224 p.
Kovalevsky, T.Yu. (2006). Communicative aspects of neurolinguistic programming, Astroprint, Odessa, 324 p.
Mamaev, S. V. (2015). Names of perfumes: pragmalinguistical aspect. Funkcional'naja lingvistika [Functional Linguistics], Jalta, Forma, pp. 37–48.
Pligin, A., Gerasimov, A. (2009), Guide to the course of NLP-Practitioner. Your books, Мoscow, 576 p.
Sotnikova, E. A. (2006). Onomastic space of perfume names in Russian language: Author’s thesis, Elec, 259 p.
Hall, M., Bodenhamer, B. (2015). Full course NLP. Мoscow, 640 p.
Mihaela Munteanu Siserman (2014). Proper Names of Perfumes. Name and Naming: Synchronic and Diachronic Perspectives, pp.413 – 424.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з ономастики
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій.
