ІНДИВІДУАЛЬНІ ТА ГРУПОВІ АНТРОПОНІМИ В АВТОБІОГРАФІЧНОМУ РОМАНІ НЕЛЬСОНА МАНДЕЛИ «ДОВГИЙ ШЛЯХ ДО СВОБОДИ»

Анотація

Статтю присвячено дослідженню семантики антропонімів Південно-Африканської республіки. Матеріалом служив автобіографічний роман Нельсона Мандели «Довгий шлях до свободи», з якого вибрано індивідуальні та групові власні назви. Вибір цього роману для нашого дослідження окреслений низкою причин, серед яких і та, що антропоніми африканського походження поки не перебували у полі зору українських дослідників мови. Мета статті полягає в установленні за допомогою етимологічного аналізу семантики виділених онімів. Об’єктом дослідження виступають індивідуальні та групові антропоніми, що їх вживає Нельсон Мандела на сторінках свого біографічного твору. Семантика та особливості вживання антропонімів, виокремлених з тексту автобіографічного роману, перебувають у ролі предмету цієї розвідки. Полінаціональність та полікультурність Південно-Африканської республіки створюють особливу ситуацію для мовних контактів та, як наслідок, мовної інтерференції. За таких умов одними із найперших у мови проникають власні назви, серед яких, безперечно, і антропоніми (або власні імена). Відповідні процеси взаємопроникнення, адаптації та асиміляції лексичних одиниць, котрі позначають індивідуальні та групові антропоніми, до нового мовного середовища дозволяють дати характеристику розвитку південно-африканського варіанта англійської мови. У результаті аналізу відібраних для дослідження антропонімів було з’ясовано, що власне ім’я виконує не тільки номінативну функцію, називаючи денотат, чи функцію ідентифікації, вирізняючи свій референт серед групи інших, але також несе додаткову експресивно-оцінну інформацію. Вартим уваги є і той факт, що з плином часу стає важчим відстеження семантики та походження як групових, так і індивідуальних антропонімів, що відбувається через низку екстралінгвальних факторів.