УКРАЇНСЬКІ ОНОМАСТИЧНІ РЕАЛІЇ У ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ МИКОЛИ ЗЕРОВА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-3373.2018.21.155181Ключові слова:
власна назва, поетичний дискурс, онім, реалії української історії та культури, антропонім, топонім, комунікативно-прагматична функціяАнотація
Статтю присвячено дослідженню функційних особливостей онімів, що номінують українські реалії у поетичному дискурсі видатного українського поета-неокласика М. Зерова. Встановлено комунікативно-прагматичну скерованість антропонімів і топонімів у контексті сонетів українського митця, способи їхньої участі у створенні художнього цілого – поетичного циклу. Онімний простір літературного твору – це завжди відображення суб’єктивних уподобань письменника, його бачення та розуміння об’єктів навколишньої дійсності. Як змістотворчий компонент художнього тексту, оніми набувають нових конотацій, символізуються, стають важливим засобом емоційно-образного розгортання художнього твору. Вважаємо, що подібне дослідження є необхідним для подальшого розвитку теорії та практики української літературної ономастики. Мета статті полягає у визначенні функційно-стилістичних особливостей власних назв, що номінують реалії української історії та культури у поетичному дискурсі М. Зерова. Об’єктом дослідження є художнє мовлення Миколи Зерова, онімія його поезій. Предмет аналізу складають антропоніми і топоніми, що номінують реалії української історії та культури. Методи дослідження зумовлені специфікою онімного матеріалу, який передусім потребує системного підходу й традиційного описового методу. Стилістично-контекстологічний підхід дав змогу встановити комунікативно-прагматичний потенціал досліджуваних власних назв. Висновки: власні назви у поетичному дискурсі М. Зерова мають широкий функційний діапазон, завдяки їхній інформативності короткий поетичний текст набуває семантичної місткості. Оніми у поезіях митця набувають узагальнено-символічного забарвлення, посідаючи провідну позицію у вербальному втіленні художньої концепції твору, у розв’язанні індивідуально-естетичних завдань, сприяють поглибленому розумінню авторського задуму.
Посилання
Arkas, M. (1990). History of Ukraine-Rus. Kiev, High school, 456 p.
Gavrilova, T. O. (2004). Onomastics of phraseologisms: universal and ethnic. Ukrainian language. [Ukrai’ns’ka mova], No. 4, рр.52–64.
Encyclopedia of Ukrainian Studies (1994). Kiev, Globus, Vol. 1–400 p., Vol.
–800 p., Vol. 4–400 p.
Zerov, M. K. (1990). Works: in 2 vol., Kiev, Dnipro, vol. 1, 843 p.
Nikonov, V. A. (1966). A brief toponymic dictionary. Moscow, Thought, 509 p.
Strika, M. V. (1993). Panteleimon Kulish and his «Black Council». Kulish
P. Chorna Rada. Chronicle 1663. [Kulish P. Chorna rada. Hronika 1663], Kiev, Kotigoroshko, pp. 5–12.
Torchinskiy, M. M. (2009). The structure of the onymic space of the Ukrainian language. Vol. II. Functioning of own titles, Khmelnytsky, KhNU, 374 p.
Khlistun, I. V. (2006). Own name in Ukrainian poetry II floor. Twentieth century (semantic-functional aspect). Kiev, 20 p.
Shevchenko dictionary, (1976–1978). Kiev, URE, Vol.1–416 p., Vol.2–412 p.
Sherik, Yuri (1998). Outside books and books. Kiev, Hour, 448 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з ономастики
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій.
