КОСМОНІМІЯ В ОСТРОЗЬКІЙ БІБЛІЇ ТА ЇЇ УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Автор(и)

  • Людмила Фоміна Кафедра української мови Національного університету «Одеська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-9599-5332

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-3373.2021.24.248323

Ключові слова:

космонімія, Острозька Біблія, Геннадієва Біблія, переклади Кирила і Мефодія, український переклад

Анотація

У статті досліджуються назви астрономічних об´єктів, використані науковцями, які перекладали та редагували Острозьку Біблію 1580/81 рр., а також ті еквіваленти, які було презентовано перекладачем Острозької Біблії на сучасну українську мову о. Рафаїлом (Романом Турконяком). Стаття складається зі вступу, в якому розглянуто історію вивчення космонімії у слов´янській і неслов´янській лінгвістичній та культурологічній літературі, а також п´яти підрозділів, присвячених історії створення Острозької Біблії, окремим назвам (денница, мазурот, власожелищи, кружилие ); завершено статтю висновками.

Метою даної розвідки є пошук первинних назв, яких сягають космоніми в Острозькій Біблії, вивчення способів їх перекладу давніми слов´янськими перекладачами Біблії та презентація  еквівалентів у новітньому українському перекладі архімандрита о. Рафаїла.

Основними методами дослідження  є історико- порівняльний та порівняльно- історичний компаративні лінгвістичні методи.  

Результат дослідження: астрономінації Острозької Біблії сходять своїм корінням до перекладів першовчителів  слов´ян, братів Кирила та Мефодія або тлумачів з близького до них кола.                                                                                                     

Висновки. Космоніміка як ономастична дисципліна є недостатньо розробленою і потребує теоретичного осмислення в світлі досягнень сучасної лінгвістики. Недостатньо приділено уваги й вивченню астроназв у Біблійних кодексах різної мовної приналежності.  Аргументовано гіпотезу, що  космоніми  власожелищи і  кружилие в Острозькій Біблії  є семантичними гебраїзмами і що назва власожелищи –  це модифікація сполучення двох лексем: власи ʽПлеядиʼ та  желищи – номінація Великої Ведмедиці з перенесенням арабського й юдейського бачення сузір´я як похоронної процесії. Український перекладач  користується широким спектром астрономінацій: грецькими Плеяди, Оріон, Еспера  ʽвечірня Венераʼ, слов´янізмом денниця, гебраїзмом мазурот, а також словосполученнями рання зоря, рання звізда, вечірня зоря. Якщо давні перекладачі звертались не тільки до грецького, а й до давньоєврейського першоджерела, часом вдаючись до індивідуального словотвору, то о. Рафаїл своє завдання бачив в тому, аби якомога точніше передати назви протографа – Острозької Біблії.

Посилання

Аверинцев, С. С. (1988) Люцифер.In: Мифы народов мира: Энциклопедия в 2-х т. Москва: Сов. энциклопедия. Т. 2, с. 84.

Алексеев, А. А. (1999). Текстология славянской Библии. Санкт-Петербург: Изд-во «Дмитрий Буланин». 189 с.

Афанасьева, Е. В., Шварц, Е. М. (1980). Древнейший славянский перевод Книги Иова (по пергаменным рукописям). In: Источниковедение литературы Древней Руси. Ленинград: Наука. С. 7 – 37.

Bиноградов, В. В. (1941). Пушкин и литературный язык XIX в. In: Пушкин – родоначальник новой русской литературы: Сб. научно-исследовательских работ. Москва – Ленинград: Изд-во АН СССР. С. 543 – 605.

Горский, А., Невоструев, К. (1855). Описание славянских рукописей Московской Синодальной библиотеки. Отд. 2. Москва: Синодальная типография.

Дзера, О.(2014) Історія українських перекладів Святого Письма In: Іноземна філологія. Вип.127, ч. 2. С. 214 – 222. URL: file//c:/Users/admin/AppData/Local/Temp/infil_2014-127(2)_pdf.

Евсеев, И. (1905). Книга пророка Даниила в древнеславянском переводе. Введение и текст. Москва: Изд. отд. рус . яз. и словесности Имп. Академии наук.

Жуковская, Л.П. (1976). Текстология и язык древнейших славянских памятников. Москва: Наука. 369 с.

Иванов, В., Топоров, В. (1987). Денница.In: Мифы народов мира: Энциклопедия в 2 т. Москва: Сов. энциклопедия, Т.1, с. 367.

Карпенко, Ю.А.(1981). Названия звездного неба. Москва: Наука, 1981. 184 с.

Карпенко, Ю.О. (1971). Походження астрономічних назв. In: Українська мова і література в школі, №4, с. 87 – 91.

Кралюк, П. Острозька Біблія як форпост православно-слов´янського світу. URL: kulturolog.org.ua/publications/2011-01-08-15-52-18/414-ostbible.html.

Крат, М. Отець Рафаїл Турконяк і переклад Острозької Біблії. (інтерв᾽ю за матеріалами: https://vsiknygy.net.ua. URL:storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1047.

Лінгвокраїнознавчий словник власних назв української мови. Зошит 4. Астрономічні назви. (2006). / Уклад. І Процик, Г. Тимошик. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.

Мейлах, М. Б. Нимврод.(1988) In: Мифы народов мира:Энциклопедия: в 2 т. Москва: Сов. Энциклопедия, Т.2, с. 218 – 219.

Норкин, К. Филологический анализ «Комментария на Книгу Иова» диакона Олимпиодора Александрийского. URL: pravoslavie.ru/64067.html.

Нюстрем, Э. (1997) Библейский энциклопедический словарь. Санкт-Петербург, (1868). URL: https:azbuka-ru/otechnik/Spravochniki/slovar-nustrema/1118.

Орлов, А. С. (1946). «Слово о полку Игореве». 2-е изд., доп. Москва – Ленинград: Изд-во АН СССР. 215 с.

Рижский, М. И. (1991) Книга Иова. Из истории библейского текста. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние. 248 c.

Рут, М. Э. (2010). Словарь астронимов. Звездное небо по-русски. Москва: АСТ-ПРЕСС КНИГА.

Святский Д.О. (2007) Астрономия Древней Руси. Москва: Русская панорама. 664 с.+ 4 карты.

Селіванова, О.О.(2010).Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.

Фомина, Л.Ф. (1982). Названия созвездий в древнеболгарских памятниках.

Старобългаристика.VI, 4. С. 32 – 36.

Фомина, Л.Ф. (1995). Роль Иоанна Экзарха Болгарского в развитии восточнославянской астронимии. In: Преславска книжовна школа. Т.1:

Изследования и материали. Шумен; София: Св. Климент Охридски. С. 269 –276.

Фоміна, Л.Ф. (2020). Назви сузір´їв в українських перекладах Старого Завіту. In: Мовознавство, №4. С. 51 – 63.

Aitzetmüller, R. (1966). Das Hexaemeron des Exarches Johannes. 4, Graz – Austria, Akademische Druck u.Verlagsanstalt.

Allen R. (1963). Star names. Their Lore and Meaning. New York: Dover Publications.

Hirsch, E.G. (1906). Constellations. In: Jewish Encyclopedia. URL: jewishencyclopedia.com/articles/1742/arcturus.

Schiaparelli, G. (1904). Das Astronomie im Alten Testament. – Gieszen: J. Rickerיּsche Verlagsbuchhandlung. URL: https://dlib.rsl.ru/viewer/01004424281#?page0

Джерела

Грінченко Грінченко Б. Cловарь української мови: у 4 т.[Репр. відтворення

вид. 1907 – 1909 рр.] Київ: Вид-во АН УРСР, Т.1, 1958.

Виноградов Cловарь языка Пушкина: в 4-х т. Отв. ред. В.В.Виноградов /

Рос. акад. наук. Ин-т рус. яз. им. В.В. Виноградова. 2-е изд.,

доп. Т. 1. Москва: Азбуковник, 2000.

ОБ Библїа сирѣч книги Ветхаго и Новаго Завѣта по языку

словенску. Фототип. переизд.текста с изд. 1581 года. Москва –

Ленинград: Слово – Арт, 1988.

CинодБибл. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета.

Канонические. В русском переводе. С параллельными местами.

Москва: Изд. Всесоюз. совета христиан-баптистов, 1968.

Скорина Скорина Франциск. Бивлия руска. URL: file:///C:/Users/House/AppData/Local/Temp/Rar$DIa0.941/Книга%20/Иова%20 (1517).pdf.

СлРя XI – XVII вв. Словарь русского языка XI – XVII вв. Вып. 2 . Гл. ред.

С.Г. Бархударов. Москва: Наука, 1975.; Вып. 4. Гл. ред. С.Г.

Бархударов. Москва: Наука, 1977; Вып. 8. Гл. ред. Ф. П. Филин,

Срезневский Срезневский И. И. Материалы для Словаря древнерусского

языка. 2-е изд. Т.1. Москва: Изд-во иностр. и национ.

словарей. 1958.

Стсл.Словарь Старославянский словарь (по рукописям X – XI вв.). Ок.

сл. Ред. Р. М. Цейтлин, Р. Вечерка, Э. Благова. М.:

Русск. язык, 1994.

СУМ Словник української мови у 11т./ Інститут мовознавства ім.

О.О. Потебні АН УРСР / Гол. ред. І. К. Білодід – Київ: Наукова

думка, 1970 – 1980. – Т. 3:3. 1972.

УБ Библїа сирѣч книги Ветхаго и Новаго Завѣта по языку

словенску. Острог 1581, Львів 2006. Укр. Бібл.Т-во, Благод.

фонд «Книга».

ЭССЯ Этимологический словарь славянских языков. Праславянский

лексический фонд. Под ред. О.Н. Трубачева. Вып. 13. Москва:

Наука, 1987.

Septuaginta Septuaginta graece. Id est Vetus Testamentum graece iu

iuxta LXX interpretes edidit Alfred Ralfs. URL: https://manuscript- . bible-ru. (дата звернення: 03.04.2020).

SłowSSL Słownik stereotypów i symboli ludowych / red: Bartmińsky J.,

Niebrzegowska S. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii

Curie-Składowskiej. 1966. T. 1. Kosmos.

Sources

ESSYA Etimologicheskij slovar' slavyanskih yazykov. Praslavyanskij

leksicheskij fond. Pod red. O.N. Trubacheva. Vyp.13. Moskva:

Nauka, 1987.

Hrinchenko Hrinchenko B. Clovar ukrainskoi movy: u 4 t.[Repr. Vidtvorennia

vyd. 1907 – 1909 rr.] Kyiv: Vyd-vo AN URSR, 1958 – 1959.

T.1, 1958.

OB Biblїa sirѣch knigi Vethago i Novago Zavѣta po yazyku

slovensku. Fototip. pereizd.teksta s izd. 1581 goda. Moskva –

Leningrad: Slovo – Art, 1988.

Septuaginta Septuaginta graece. Id est Vetus Testamentum graece iu

iuxta LXX interpretes edidit Alfred Ralfs. URL: https://manuscript- . bible-ru.

SinodBibl. Knigi Svyashchennogo Pisaniya Vethogo i Novogo Zaveta.

Kanonicheskie. V russkom perevode. S parallel'nymi mestami.

Moskva: Izd. Vsesoyuz. soveta hristian-baptistov, 1968.

Skorina Skorina Francisk. Bibliya ruska. URL: file:///C:/Users/House/AppData/Local/Temp/Rar$DIa0.941/Книга%20/Иова%20 (1517).pdf.

SlRya XI – XVII vv. Slovar' russkogo yazyka XI – XVII vv. Vyp. 2 . Gl. red.

S.G. Barhudarov. Moskva: Nauka, 1975.; Vyp. 4. Gl. red. S.G.

Barhudarov. Moskva: Nauka, 1977; Vyp. 8. Gl. red. F. P. Filin,

SłowSSL Słownik stereotypów i symboli ludowych / red: Bartmińsky J.,

Niebrzegowska S. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii

Curie-Składowskiej. 1966. T. 1. Kosmos.

Sreznevskij Sreznevskij I. I. Materialy dlya Slovarya drevnerusskogo

yazyka. 2 –e izd. T.1. Moskva: Izd-vo inostr. i nacion.

slovarej. 1958.

Stsl.Slovar' Staroslavyanskij slovar' (po rukopisyam X-XI vv.). Ok.

sl. Red. R. M. Cejtlin, R. Vecherka, E. Blagova. M.:

Russk. yazyk, 1994.

SUM Slovnyk ukrainskoi movy u 11t./ Instytut movoznavstva im.

O.O. Potebni AN URSR / Hol. red. I. K. Bilodid – Kyiv: Naukova

dumka, 1970 – 1980. – T. 3:3. 1972.

UB Biblyia sirѣch knigi Vethago i Novago zavѣta po yazyku

Slovensku. Ostrog, 1581. Lviv, 2006. Ukr. Bibl.T-vo. Charity Fund

«Knyga».

Vinogradov Slovar᾽ iazyka Pushkina: v 4 t. Ed. Vinogradov, V.V. 2rd.

ed. Vol. 1. Moskva: Azbukovnik, 2000.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-28

Номер

Розділ

СТАТТІ