КОСМОНІМІЯ В ОСТРОЗЬКІЙ БІБЛІЇ ТА ЇЇ УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Анотація

У статті досліджуються назви астрономічних об´єктів, використані науковцями, які перекладали та редагували Острозьку Біблію 1580/81 рр., а також ті еквіваленти, які було презентовано перекладачем Острозької Біблії на сучасну українську мову о. Рафаїлом (Романом Турконяком). Стаття складається зі вступу, в якому розглянуто історію вивчення космонімії у слов´янській і неслов´янській лінгвістичній та культурологічній літературі, а також п´яти підрозділів, присвячених історії створення Острозької Біблії, окремим назвам (денница, мазурот, власожелищи, кружилие ); завершено статтю висновками.

Метою даної розвідки є пошук первинних назв, яких сягають космоніми в Острозькій Біблії, вивчення способів їх перекладу давніми слов´янськими перекладачами Біблії та презентація  еквівалентів у новітньому українському перекладі архімандрита о. Рафаїла.

Основними методами дослідження  є історико- порівняльний та порівняльно- історичний компаративні лінгвістичні методи.  

Результат дослідження: астрономінації Острозької Біблії сходять своїм корінням до перекладів першовчителів  слов´ян, братів Кирила та Мефодія або тлумачів з близького до них кола.                                                                                                     

Висновки. Космоніміка як ономастична дисципліна є недостатньо розробленою і потребує теоретичного осмислення в світлі досягнень сучасної лінгвістики. Недостатньо приділено уваги й вивченню астроназв у Біблійних кодексах різної мовної приналежності.  Аргументовано гіпотезу, що  космоніми  власожелищи і  кружилие в Острозькій Біблії  є семантичними гебраїзмами і що назва власожелищи –  це модифікація сполучення двох лексем: власи ʽПлеядиʼ та  желищи – номінація Великої Ведмедиці з перенесенням арабського й юдейського бачення сузір´я як похоронної процесії. Український перекладач  користується широким спектром астрономінацій: грецькими Плеяди, Оріон, Еспера  ʽвечірня Венераʼ, слов´янізмом денниця, гебраїзмом мазурот, а також словосполученнями рання зоря, рання звізда, вечірня зоря. Якщо давні перекладачі звертались не тільки до грецького, а й до давньоєврейського першоджерела, часом вдаючись до індивідуального словотвору, то о. Рафаїл своє завдання бачив в тому, аби якомога точніше передати назви протографа – Острозької Біблії.