ОНОМАСТИКОН РОМАНУ «НОВІ ТЕМНІ ВІКИ» МАКСА КІДРУКА

Анотація

Вступ. Художня ономастика – одна з тих сфер мовознавства, що найбільш чутливо реагує на зміни світоглядних орієнтирів у суспільстві. Власна назва в художньому тексті – це не лише засіб номінації, а й індикатор авторської концепції, що дозволяє зрозуміти, як письменник осмислює простір, час, людину. У прозі Макса Кідрука, одного з найвідоміших українських авторів науково-фантастичного напряму, онімія має світоглядний характер.

Мета дослідження. Виявити структуру, семантику, походження та функції власних назв у романі Макса Кідрука «Нові Темні Віки. Колонія».

Об’єкт дослідження. Онімія художнього тексту роману.

Методи дослідження. Для аналізу онімії роману застосовано описовий, структурно-семантичний, контекстуально-інтерпретаційний, елементи лінгво-стилістичного та статистичного аналізу.

Результати дослідження. У статті досліджено ономастикон роману Макса Кідрука «Нові темні віки. Колонія» як складну мовно-художню систему, що відображає філософію технократичного світу майбутнього. Простежено функціонування антропонімів, топонімів, технонімів і культуронімів, визначено їхнє походження, семантичну структуру та стилістичне навантаження. Встановлено, що власні назви в романі виконують не лише номінативну, а й характерологічну, ідеологічну, символічну та естетичну функції, формуючи єдине семантичне поле постлюдського світу. Особливу увагу приділено антропонімам, що відтворюють національну ідентичність героїв, і топонімам, які структурують простір Землі та Марса. Зазначено, що у творі поєднано глобальні назви (англомовні, німецькі, скандинавські) з українськими онімами, що зберігають етнокультурний компонент. Через систему власних назв письменник осмислює межу між гуманізмом і технологією, людяністю і системністю, реальністю та віртуальністю.

Висновки. Ономастикон роману Макса Кідрука «Нові Темні Віки. Колонія» становить системно організовану сукупність понад 230 онімів, які відображають: глобалізацію культури XXIІ століття; втрату національної ідентичності; технократичний світогляд майбутнього; спробу зберегти людяність через імена, що пам’ятають своє коріння (українська діаспора). Антропоніми формують психологічний портрет людства, топоніми – географію катастрофи, техноніми – систему влади технологій, а культуроніми – філософію постлюдської епохи.