АНТИОФІЛАС (АНТИФІЛА) – СМІЛ – СІНІЛ – ІСМАЇЛ – ІЗМАЇЛ: ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ РЕГІОНУ, ВІДОБРАЖЕНА У ВАРІАНТНИХ НАЗВАХ МІСТА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-3373.2025.28.343047Ключові слова:
Дністерсько-Дунайське межиріччя, етнічна історія, історико-етимологічний аналіз, історичні ойконімні варіанти, ойконімАнотація
Вступ. У статті запропоновано історико-етимологічне дослідження відомих історичних варіантів сучасного ойконіма Ізмаїл Одеської області: Антиофілас / Антифіла, Сміл, Сініл, Сіміл, Ишмасль, Ісмаїл Ґечиді, Ісмаїл / Ісмаель, Смаїл, Тучков. Простежено зв’язок кожної назви з відповідним періодом історії цього регіону – давньогрецьким, давньослов’янським, східнороманським (молдавським), тюркським (турецьким і татарським) і російським.
Мета дослідження. Здійснити структурно-семантичний та етимологічний аналіз твірних основ історичних варіантів сучасного ойконіма Ізмаїл – Антиофілас (Антифіла), Сміл, Сініл, Сіміл, Ішмасль, Ісмаїл (Ісмаїл Ґечиді, Ісмаель, Смаїл), Тучков. З’ясувати походження сучасної назви Ізмаїл. Простежити зв’язок внутрішньої форми вказаних назв із відповідними етапами історії досліджуваного регіону.
Об’єкт дослідження. Історичні варіанти ойконіма Ізмаїл – Антиофілас (Антифіла), Сміл, Сініл, Сіміл, Ішмасль, Ісмаїл, Тучков, а також його сучасна форма.
Методи дослідження. Для аналізу зазначених історичних варіантів ойконіма Ізмаїл застосовано описовий метод (схарактеризовано будову і словотвірну структуру наведених назв); порівняльно-історичний метод, за допомогою якого проаналізовано твірні основи відповідних назв у діахронному аспекті; прийом етимологічного аналізу (встановлено етимони досліджуваних ойконімних варіантів; реконструйовано праформи й відновлено первісну семантику мотивувальної основи).
Результати дослідження. Проаналізовано структуру найдавнішої назви нп Ізмаїл – Антиофілас / Антифіла, визначено її складники – гр. α’ντι ‛протилежний; ворожий’ і φιλ- ‹ φιλέω ‛любити’, відновлено доонімну семантику ойконіма – *‛неулюблена, недружня місцевість’; удокладнено (на основі нового матеріалу) слов’янську версію походження назви Сміл, висловлено припущення про її зв’язок із незбереженим у сучасних слов’янських мовах апелятивом *smilъ (‹ *smīlus) ‛гострий’, що характеризував, імовірно, особливості місцевого тополандшафту; назву Сініл потрактовано як фонетично адаптовану форму слов’янського ойконіма Сміл на східнороманському ґрунті; з’ясовано, що назви Ішмасль, Ісмаїл / Ісмаель сформувалися в тюркськомовному середовищі після османського завоювання досліджуваного регіону; доведено, що ойконімний варіант Ісмаїл – результат фонетичної адаптації давньої слов’янської назви Сміл на ґрунті турецької мови; встановлено меморіальний характер назви Тучков, що пов’язана з прізвищем російського генерала С.О. Тучкова, коменданта Ізмаїльської фортеці; обґрунтовано, що сучасна назва Ізмаїл (‹ рос. Измаил) виникла на східнослов’янському ґрунті з турецьк. Ismail.
Висновки. Історико-етимологічний аналіз ойконіма Ізмаїл та його історичних варіантів Антиофілас / Антифіла, Сміл, Сініл, Сіміл, Ишмасль, Ісмаїл Ґечиді, Ісмаїл / Ісмаель, Смаїл, Тучков дає підстави для твердження про формування цих назв у давньогрецькому, давньослов’янському, східнороманському, тюркському (турецько-татарському) і російському мовному середовищі у відповідні періоди етнічної історії досліджуваного регіону.
Посилання
АКНЗС [AKNZS]. (2024). Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734–1775 (т. 9) [Kosh Archives of the New Zaporozhian Sich. Corpus of Documents 1734–1775 (vol. 9)]. Рута [Ruta]. [in Ukrainian].
АТП [ATP]. (1947). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року (1-e вид.) [Ukrainian SSR. Administrative-territorial division on September 1, 1946 (1st ed.)]. Укрполітвидав [Ukrpolitvydav]. [in Ukrainian].
Баран, В. Д. [Baran, V. D.]. (2005). Велике розселення слов’ян і початок зародження слов’янських народів. Етнічна та етнокультурна історії України: у 3-х т. (т. 1, 243–250) [The great migration of the Slavs and the beginning of the origin of Slavic peoples. Ethnic and Ethnocultural History of Ukraine: in 3 vols. (vol. 1, pp. 243–250)]. Наукова думка [Naukova dumka]. [in Ukrainian].
Бырня, П. П. [Byrnia, P. P.]. (1965). Данные топонимики о заселении территории Молдавии восточнороманским населением [Toponymic data on the settlement of the territory of Moldova by the Eastern Romanian population]. Тезисы докладов и сообщений Всесоюзной конференции по топонимике СССР (28 января–2 февраля 1965 г.) (с. 147–150) [Abstracts of reports and communications of the All-Union Conference on toponymy of the USSR (January 28–February 2, 1965) (pp. 147–150)]. Ленинград [Leningrad]. [in Russian].
Верменич, Я., Дмитрук, В. І., Архипова, С. І. [Vermenych, Ya., Dmytruk, V. I., Arkhypova, S. I.]. (2010). Міська історія України: проблеми початкового датування: науково-довідкове видання [Urban history of Ukraine: problems of initial dating: a scientific reference publication]. Інститут історії України НАН України [Institute of Ukrainian History of the National Academy of Sciences of Ukraine]. [in Ukrainian].
Волонтирова, Л. В. [Volontirova, L. V.]. (2018). Измаил – Тучков: наименование города по документам КУ «Измаильский архив» [Izmail-Tuchkov: name of the city according to the documents of the “Izmail Archive”]. Краеведческий вестник Придунавья [Local History Bulletin of the Danube Region], (3), 94–97. [in Russian].
Георгієв, М., Дяченко, В. [Heorhiiev, M., Diachenko, V.]. (2023). Встановлення істинної дати заснування міста Ізмаїл як протидія російському фейку у сфері інформаційної гігієни [Establishing the true date of the foundation of the city of Izmail as a countermeasure to Russian fakes in the field of information hygiene]. Національна безпека України в умовах воєнного стану: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали 8I Всеукраїнської курсантсько-студентської науково-практичної конференції (24 березня 2023 р.) (с. 156–158) [National security of Ukraine under martial law: problems and ways to solve them: Proceedings of the VIII All-Ukrainian cadet-student scientific-practical conference (March 24, 2023) (pp. 156–158)]. Одеса [Odesa]. [in Ukrainian].
Бойко, А. (Ред.) [Boiko, A. (Ed.)]. (2004). Православна церква на півдні України (1775–1781). Джерела з історії Південної України (т. 4) [The Orthodox Church in Southern Ukraine (1775–1781). Sources from the history of the Southern Ukraine (vol. 4)]. Тандем-У [Tandem-U]. [in Ukrainian].
Лебеденко, О. М., Циганенко, Л. Ф., Вєтрова, Г. В. (Упоряд.) [Lebedenko, O. M., Tsyhanenko, L. F., & Vietrova, H. V. (Comp.). (2013). Джерела історії Південної Бессарабії (з давніх часів до кінця ХІХ ст.) [Sources of the history of the Southern Bessarabia (from ancient times to the end of the 19th century)]. РВВ ІДГУ [RVV IDHU]. [in Ukrainian].
Дворецкий, И. Х. [Dvoretskiy, I. Kh.]. (1958). Древнегреческо-русский словарь (т. 1–2) [Ancient Greek-Russian dictionary (vols. 1–2)]. Государственное издательство иностранных и национальных словарей [State Publishing House of Foreign and National Dictionaries]. [in Russian].
Смолій, В. А. (ред.) [Smoliy, V. A. (Ed.)]. (2003–2019). Енциклопедія історії України (т. 1–10) [Encyclopedia of the history of Ukraine (vols. 1–10)]. Наукова думка [Naukova dumka]. [in Ukrainian].
Мельничук, О. С. (Ред.) [Melnychuk, O. S. (Ed.). (1982–2012). Етимологічний словник української мови: у 7 т. (т. 1–6) [Etymological dictionary of the Ukrainian language: in 7 vols. (vols. 1–6)]. Наукова думка [Naukova dumka]. [in Ukrainian].
Зеленчук, В. С. [Zelenchuk, V. S.]. (1979). Население Бессарабии и Поднестровья в ХІХ в. (Этнические и социально-демографические процессы) [Population of Bessarabia and the Dniester region in the 19th century (Ethnic and socio-demographic processes)]. Штиинца [Shtiintsa]. [in Russian].
Шморг, С. В. (Ред.) [Shmorh, S. V. (Ed.)]. (2021). Измаил в исторических очерках и документах [Izmail in historical essays and documents]. Папуга [Papuha]. [in Russian].
Жовтобрюх, М. А., Русанівський, В. М., Скляренко, В. Г. [Zhovtobriukh, M. A., Rusanivskyi, V. M., & Skliarenko, V. H. (1979). Історія української мови. Фонетика [History of the Ukrainian language. Phonetics]. Наукова думка [Naukova dumka]. [in Ukrainian].
Карпенко, Ю. А. [Karpenko, Yu. A.]. (1977). Топонимы болгарских сел Одесской области (вопросы топонимического взаимодействия языков) [Toponyms of Bulgarian villages in the Odessa region (toponymic interactions between languages). В А. В. Суперанская (Ред.), Историческая ономастика (с. 189–208) [In A. V. Superanskaya (Ed.), Histoprical onomastics (pp. 189–208)]. Наука [Nauka]. [in Russian].
Кривцова, В. М. [Kryvtsova, V. M.]. (1999). Міграційні та етномовні процеси в українському Подунав’ї [Migration and ethnolinguistic processes in the Ukrainian Danube region]. Наша школа [Our School], (2–3), 162–164. [in Ukrainian].
Лучик, В. В. [Luchyk, V. V.]. (2014). Етимологічний словник топонімів України [Etymological dictionary of toponyms of Ukraine]. Академія [Akademiia]. [in Ukrainian].
Мохов, Н. А. [Mokhov, N. A.]. (1978). Очерк истории формирования молдавского народа [An essay on the history of the formation of the Moldovan people]. Картя Молдовеняскэ [Kartia Moldoveniaskie]. [in Russian].
Борщ, А. Т., Подико, М. В., Соловьев, В. П. (Ред.) [Borshch, A. T., Podyko, M. V., & Solovyev, V. P. (Eds.). (1961). Молдавско-русский словарь [Moldovan-Russian dictionary]. Издательство иностранной литературы [Izdatelstvo innostrannoi literatury]. [in Russian].
Никонов, В. А. [Nikonov, V. A.]. (1966). Краткий топонимический словарь [Brief toponymic dictionary]. Мысль [Mysl]. [in Russian].
Никулицэ, И. Т. [Nikulitse, I. T.]. (1987). Северные фракийцы в VI–I вв. до н. э. [Northern Thracians in the 6th–1st centuries BC]. Штиинца [Shtiintsa]. [in Russian].
Богочанская, Н. Н. (Сост.) [Bogochanskaya, N. N. (Comp.)]. (2017). Новый турецко-русский и русско-турецкий словарь, 50000 слов и словосочетаний [New Turkish-Russian and Russian-Turkish dictionary, 50,000 words and phrases]. Дом Славянской книги [Dom Slavyanskoy knigi]. [in Russian].
Паламарчук, С. В. [Palamarchuk, S. V.]. (1997). Древняя и средневековая история населения междуречья Днестра и Дуная. Краткий историко-археологический очерк [Ancient and Medieval history of the population of the Dniester-Danube interfluve. A brief historical and archaeological essay]. Одесса [Odesa]. [in Russian].
Паламарчук, С. В. [Palamarchuk, S. V.]. (2008). Забытая земля: историческая область Бессарабия [Forgotten land: the historical region of Bessarabia]. Астропринт [Astroprint]. [in Russian].
Редина, Е. Ф. [Redina, E. F.]. (2013). Поселения Одесского залива [Settlements of the Odessa gulf]. В И. В. Бруяко, Т. Л. Самойлова (Ред.), Древние культуры Северно-Западного Причерноморья (к 95-летию Национальной академии наук Украины) (с. 571–583) [In I. V. Bruyako, T. L. Samoylova (Eds.), Ancient cultures of the Northwestern Black Sea region (on the 95th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine) (pp. 571–583)]. Смил [Smil]. [in Russian].
Семенов-Тянь-Шанский, В. П. (Ред.) [Semenov-Tyan-Shanskiy, V. P.]. (2011). Россия. Полное географическое описание нашего Отечества. Т. 14. Новороссия и Крым. Природа. Население. Замечательные населенные места и местности (репринт. изд.) [Russia. A complete geographical description of our fatherland. Vol. 14. Novorossiya and Crimea. Nature. Population. Remarkable settlements and localities (reprint ed.)]. Харьков [Kharkov]. [in Russian].
Сакалы, М. [Sakaly, M.]. (2024). Кубей – частица души моей: очерки об истории болгаро-гагаузского села и его людях [Kubey – a piece of my soul: essays on the history of a Bulgarian-Gagauz village and its people]. Астропринт [Astroprint]. [in Russian].
Середа, А. [Sereda, A.]. (2009). Силистренско-очаковският еялет през XVIII – нач. на ХІХ в.: Административно-териториално устройство, селища и население в Северозападното Причерноморие [The Silistra-Ochakov Eyalet in the 18th – early 19th centuries: Administrative-territorial organization, settlements and population in the Northwestern Black Sea Region]. Дио Мира [Dio Mira]. [in Bulgarian].
Середа, О. [Sereda, O.]. (2009). Населені пункти Північно-Західного Причорномор’я за османськими джерелами: проблема датування та історичного розвитку [Settlements of the North-Western Black Sea Region according to Ottoman sources: the problem of dating and historical development]. Чорноморська минувшина. Записки Відділу історії козацтва на півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України [Chornomorska Mynuvshyna. Notes of the Department of the History of Cossacks of the Southern Ukraine Scientific-Research Institute of Cossacks of the Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine], (4), 55–72. [in Ukrainian].
Сериков, А. [Serikov, A.]. (2010). История крепости Измаил (2-е изд., испр. и дополн.) [History of the Izmail fortress (2nd ed., corr. and suppl.]. Измаил [Izmail]. [in Russian].
Скиба, Ю. В. [Skyba, Yu. V.]. (1992). Походи Українського козацтва на Акерман у XVI–XVII ст. [Campaigns of the Ukrainian Cossacks on Akerman in the XVI–XVII centuries]. Сборник материалов по историческому краеведению Одесщины [A collection of materials on historical regional studies of the Odesa region], (1), 47–48. [in Russian].
Гринчишин, Д. Г., Гумецька, Л. Л., Керницький, І. М. (Ред.) [Hrynchyshyn, D. H., Humetska, L. L., & Kernytskyi, I. M. (Eds.)]. (1977–1978). Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. (т. 1–2) [Dictionary of the Old Ukrainian Language of the 14th–15th centuries (vols. 1–2)]. Наукова думка [Naukova dumka]. [in Ukrainian].
Трачук, О. [Trachuk, O.]. (2023). Анти і склавини черняхівської культури – предки слов’янських народів Європи [Antes and Sklavins of the Chernyakhiv culture – ancestors of the Slavic peoples of Europe]. Українознавство [Ukrainian Studies], (3(88)), 85–124. [in Ukrainian].
Тупиков, Н. М. [Tupikov, N. M.]. (1903). Словарь древнерусских личных собственных имен [Dictionary of Old Russian personal proper names]. Типография Н. Н. Скороходова [Tipografiya N. N. Skorokhodova]. [in Russian].
Тютюнджи, М., Красножон, А. [Tiutiundzhy, M., & Krasnozhon, A.]. (2019). Місто Ізмаїл та його фортифікація (за джерелами XVI–XIX ст.) [The city of Izmail and its fortification (according to sources from the 16th–19th centuries]. Чорномор’я [Chornomoria]. [in Ukrainian].
Федоров, Г. Б. [Federov, G. B.]. (1960). Население Прутско-Днестровского междуречья в І тысячелетии н. э. [The population of the Prut-Dniester interfluve in the 1st millennium AD]. Издательство АН СССР [Izdatelstvo AN SSSR]. [in Russian].
Чебан, И. Н. [Cheban, I. N.]. (2009). Краткая история Бессарабии и бессарабских болгар (Пустая Сихитика, Онглос, Онгыл, Буджак и с 1813 г. – Бессарабия) [A brief history of Bessarabia and the Bessarabian Bulgarians (Pustaya Sihitika, Onglos, Ongyl, Budzhak and since 1813 – Bessarabia)]. Смил [Smil]. [in Russian].
Челебі, Е. [Chelebi, E.]. (1997). Книга подорожі. Північне Причорномор’я [Travel book. Northern Black Sea region]. Гермес [Hermes]. [in Ukrainian].
Шевельов, Ю. [Shevelov, Yu.]. (2001). Історична фонологія української мови (перекл. з англ.) [Historical phonology of the Ukrainian language (transl. from English)]. Акта [Akta]. [in Ukrainian].
Трубачева, О. Н., Журавлева, А. Ф., Варбот, Ж.Ж. (Ред.) [Trubachyeva, O. N., Zhuravlyeva, A. F., & Varbot, Zh. Zh. (Eds.). (1974–2021). Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд (вып. 1–42) [Etymological dictionary of Slavic languages: Proto-Slavic lexical fund (iss. 1–42)]. Наука [Nauka]. [in Russian].
Янко, М. Т. [Yanko, M. T.]. (1998). Топонімічний словник України. Словник-довідник [Toponymic dictionary of Ukraine. Glossary and reference guide]. Знання [Znannia]. [in Ukrainian].
Bawr, F. W. (Cartographe). (1774). Carte de la Moldavie pour servir à l'histoire militaire de la guerre entre les Russes et les Turcs (Levée par l'Etat Major sous la direction de F. G. de Bawr, ornementa sculpsit P. V. Schley).
Moszyński, K. (1961). Przyczynek do tzw. etnogenezy słowian. Slavia Antiqua, 8, 25–35.
Pokorny, J. (1959). Indogermanisches etymologisches Wörterbuch (Bd 1). Francke.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій.
