ДЕАНТРОПОНІМНА АРХАЇЧНА ОЙКОНІМІЯ УКРАЇНИ: ВІДКОМПОЗИТИ. ІІ.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню ойконімів України, твірні основи яких є відкомпозитними утвореннями. Метою статті є аналіз деантропонімної архаїчної ойконімії, зокрема відкомпозитних імен. Предмет дослідження –  загальнослов’янські типи (посесивні назви  (на *-jь-, *-inъ,  *ovъ/-evъ), патронімні назви (на *-itji), відродинні назви  (на *-і)). Давні  антропоніми, виокремлені з архаїчної ойконімії,  – додаткове джерело слов’янського антропонімікону. Відкомпозитні власні назви людей, що приховані в ойконімії, свідчать про давність таких онімних утворень, спільне слов’янське походження більшості з них, про загальнослов’янські тенденції у назвотворенні, про спільні ареали не тільки ойконімії, але й антропонімії. Описовий метод і методи аналізу та систематизації були використані в статті. Сумуючи вищезазначене, можемо стверджувати, що виділені 23 корені (*Na+dija,  *Niga, *Nino, *Radъ, *Ratь//*Retь, *Rostъ//*Rastъ, *Samъ, *Sebĕ//*Sobĕ, *Slavъ//*Slovъ, *Stanъ, *Stojь, *Storzь, *Sudъ, *Swětъ, *Svoj//*Sve, *Jarъ, *Čudo, *Hotь, *Hudъ, *Hvalъ, *Vojь, *Volja, *Volod) і репрезентовані  в архаїчній ойконімії України свідчать про те, що  всі вони є складовими композитних спільнослов’янських імен. Практична цінність статті полягає в тому, що виокремлені власні назви людей із архаїчних типів географічних назв України поповнили загальнослов’янський антропонімікон. У результаті розвідки було встановлено особливливості антропонімії, що виділена з архаїчних ойконімних типів.