Про журнал

Галузь та проблематика

«Записки з ономастики» є науковим філологічним збірником.

Сфера наукової проблематики, що її охоплює збірник, представлена питаннями сучасної та історичної ономастики. До публікації запрошуються статті та примітки, які висвітлюють розвідки у теоретичній та практичній галузях ономастики та суміжних науках.

До публікацій приймаються всі розвідки, що стосуються усіх галузей накового дослідження власних назв.

Збірник видається з 1999 року.

«Записки з ономастики» представлено на сайтах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки Одеського національно університету імені І. І. Мечникова.

Процес рецензування

При розгляді статті використовується система двостороннього "сліпого" рецензування (double-blind) – ні автор, ні рецензент не знають один одного.

Редакція "Записок з ономастики" надсилає дослідження на розгляд незалежному експертові з ономастики та на підставі його рішення виконує відповідні дії: приймає статтю  до друку, рекомендує внести поправки у статтю, відмовляє в публікації статті.

Термін процесу рецензування триває від одного до двох місяців з дати прийняття статті головним редактором.

Періодичність публікації

Збірник видається 1 раз на рік.

Політика відкритого доступу

Цей збірник практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

 У виданні використовується ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Мови

Основні мови – українська, англійська та інші офіційні мови ЄС. Кожна стаття супроводжується розширеним авторським резюме англійською мовою. Якщо оригінальною мовою статті є англійська, розширене резюме надається українською.

Фінансова політика видання

Публікація праць у збірнику здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.

Етика до публікацій

Редакція збірника представляє набір етичних норм, якими повинні керуватися особи (редактори, автори і рецензенти), що беруть участь у публікації результатів досліджень, відповідних профілю збірника. При розробці цих правил редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), Етичним кодексом ученого України, а також досвідом роботи вітчизняних та зарубіжних наукових організації і редакцій видань.

 Етичні зобов’язання редакційної колегії 

  1. Редакційна колегія несе відповідальність за все, що публікується в збірнику, що накладає необхідність дотримуватись наступних принципів: усі надані до публікації матеріали проходять ретельний відбір, а також внутрішнє та зовнішнє рецензування; за результатами рецензування редакційна колегія має право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання; редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо достатньо підстав вважати , що вона є плагіатом; при прийнятті рішення про публікацію редактор збірника керується достовірністю представлення даних та науковою значимістю розглянутої роботи.
  2. Редакційна колегія повинна виносити справедливі та неупереджені рішення, незалежні від комерційних чи інших інтересів, та забезпечити чесний процес рецензування, оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану або політичних уподобань авторів.
  3. Редколегія має право вилучити навіть опубліковану статтю, за умов з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора, який надав статтю, та організацію, де була виконана робота.
  4. Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на інформаційні ресурси, матеріали збірника не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронній або друкованій) без попередньої письмової згоди авторів і редакції збірника. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів необхідним є посилання на першоджерело.
  5. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.
  6. Редакційна колегія не повинна залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. При виявленні конфліктної ситуації приймаються всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.

 Етичні зобов’язання рецензентів 

  1. Рецензент зобов'язаний давати об'єктивну та аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження. Персональна критика автора неприйнятна. Дії рецензента повинні носити неупереджений характер.
  2. Рецензент повинен одразу повернути переданий йому для рецензування рукопис без рецензії, якщо: обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі; враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис близько пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента.
  3. Рецензент повинен поводитися з рукописом, присланим на рецензію, як з конфіденційним документом, який не можна передавати для ознайомлення та обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.
  4. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
  5. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватись рецензентом для особистих цілей.
  6. Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому ґрунтуються їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
  7. Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.

 Етичні зобов’язання авторів 

  1. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації, за новизну та достовірність результатів наукового дослідження. Свідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні.
  2. Автори повинні дотримуватися вимог редакційної колегії до оформлення публікацій.
  3. Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті.
  4. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела (див. вимоги до статей).

Якщо автор виявить суттєві помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію збірника.